Турки зазвичай активні на виборах — явка сягає 80 відсотків.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що таким чином виборці «показали, що вони надають перевагу діям та розвитку, а не суперечкам». Він додав, що громадяни виступили за стабільність та єдність, а саме голосування стало повідомленням для курдських бойовиків про те, що насильство не може співіснувати з демократією.
Дострокові парламентські вибори відбулись у Туреччині вдруге за останні п’ять місяців. За підсумками голосування в червні партії, які пройшли до парламенту, не змогли сформувати коаліцію. «Партія справедливості і розвитку», яку заснував 2001 року чинний президент Реджеп Таїп Ердоган, тоді вперше за 13 років втратила більшість у парламенті. Тепер АКР повернула собі більшість у парламенті, що дозволяє їй сформувати власний уряд. Водночас провладній партії бракуватиме голосів для того, щоб самій ініціювати референдум щодо змін до конституції, який має на меті збільшити повноваження президента.
Опоненти пропрезидентської сили заявляли про те, що ці вибори були шансом стримати авторитарні тенденції Реджепа Ердогана. Виборам передувало припинення перемир’я між урядовими та курдськими силами, а також найбільший теракт у сучасній турецькій історії, коли через вибухи в столиці загинуло більше ста учасників мирної акції. Влада заявила, що організатори тих вибухів пов’язані з угрупованням «Ісламська держава». Водночас критики звинуватили Реджепа Ердогана у тому, що він використав сплеск насилля у країні для того, щоб зменшити підтримку прокурдської «Народно-демократичної партії» (HDP). Уряд такі звинувачення відкидає.
Турецькі виборчі дільниці закрилися о 17:00, але вже до кінця дня комісії змогли опрацювати майже 100 відсотків бюлетенів. В Анкарі перед штабом партії-переможниці зібрався велелюдний мітинг, на якому виступив прем’єр-міністр Ахмет Давутоґлу. «Нинішня система не відповідає потребам Туреччини. Очевидно, що цей одяг став затісний для нашої країни. Давайте разом рухатися від Конституції, створеної після перевороту, у напрямку більш цивілізованого й ліберального основного закону», — таким завуальованим чином прем’єр намагався пояснити бажання президента Ердогана закріпити в Конституції майже необмежені диктаторські повноваження. Утім для того, щоб змінити Конституцію, Партії справедливості та розвитку не вистачає голосів. Політична сила Ердогана отримала 49,4 відсотка голосів виборців. Це 316 місць у меджлісі, куди загалом входить 550 представників. Для зміни Конституції партії доведеться шукати союзників з інших політичних сил. Але головна опозиційна Народно-республіканська партія Туреччини виключила ймовірність коаліції з переможцями.
Хоча прем’єр країни та лідер AKP Ахмет Давутоглу у своєму виступі після оголошення попередніх результатів пообіцяв захищати права всіх громадян, а також свободу думки та віросповідання, але опозиція й закордон йому не вірять. За час свого безперевного перебування при владі з 2002 року AKP послідовно перетворювала Туреччину зі світської країни на ісламістську, здійснювала терор проти військових та правників, які традиційно виступали захисниками світського характеру країни, здійснювала тиск та репресії проти вільних та опозиційних ЗМІ. Туреччина останнім часом просить провідні держави Євросоюзу посприяти прискоренню вступу до ЄС, але такі заклики мають слабкий відгук з огляду на викладене вище. Європа занепокоєна перемогою «Партії справедливості і розвитку», оскільки вона взагалі ставить під знак запитання свободу преси та дотримання прав людини в цій країні. Також невдоволені міжнародні правозахисні організації. Одночасно Європа висловлює партії Ердогана вдячність за прийом у Туреччині більше двох мільйонів сирійських біженців.
Також у неділю відбулися парламентські вибори в сусідньому Азербайджані. Азербайджанці й турки фактично є одним народом, який був розділений колись вихорами історії. На виборах в Азербайджані прогнозовано перемогла пропрезидентська партія влади «Єні Азербайджан» — «Новий Азербайджан». За попередніми даними ЦВК, партія президента Ільхама Алієва отримує не менше 70 зі 125 парламентських мандатів. Зберегла своє місце в законодавчому органі країни, серед інших, і дружина президента — Мехрібан Алієва. Родина Алієвих перебуває при владі в Азербайджані з 1993 року — Ільхам змінив на посаді президента свого померлого батька Гейдара Алієва. Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) відмовилася надсилати на вибори моніторингову місію після суперечки щодо безперешкодного доступу для спостерігачів. Влада Азербайджану, в свою чергу, звинуватила Захід у «політичній провокації». Також частина опозиції оголосила бойкот голосування та звинуватила владу Баку в обмеженні демократичних прав.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
