Американський філателіст Олександр Балабан, який володіє чи не найбільшою колекцією українських марок у світі, привіз із Нью-Йорка до Вінниці її частину. Унікальні екземпляри тимчасово розташували в історичній частині міста — в одному з виставкових залів літературно-меморіального музею імені Коцюбинського. Меморандум про співпрацю щодо відкриття музею Вінницька міська рада та Міжнародний благодійний фонд «Музей української марки імені Якова Балабана» підписали ще влітку. А запрацює перший в Україні Музей української марки в грудні.
Повернені з-за океану
Таким чином в Україну повернуться своєрідні історичні фрагменти — свідчення минувшини. Бо ж батько Олександра — сотник армії Української Народної Республіки Яків Балабан — почав збирати марки ще в минулому столітті. Найстаріший конверт із поштовим штемпелем датований 1830 роком.
Скільки марок у колекції Балабана — достеменно не відомо, оскільки досі ніхто не проводив їх облік. Але приблизно їх зібрано понад десять тисяч. У власності філателіста, окрім марок, пов’язаних із Україною, є такі, що їх у світі залишилося декілька одиниць у лімітованих колекціях. Американські філателісти стверджують, що колекція Олександра Балабана — найбільше зібрання українських марок у світі. Її вартість сягає кількох мільйонів доларів.
Отже, Олександр Балабан подарував Вінниччині найцінніше, що мав, — унікальну колекцію української марки. Шістдесятирічний філателіст народився і живе у США. Він не має прямих нащадків і хвилюється за подальше збереження своїх фондів. Тому і вирішив передати їх на історичну батьківщину свого батька, який народився у селі Писарівка Ямпільського району.
Україна ще не та, але близька до очищення
«Перевезти свою колекцію до України — це мета мого життя. А створити музей української марки — заповітна мрія. Я народився в Нью-Йорку, але бережу своє коріння, постійно читаю українські книжки, щоб не забути мову. І хочу, щоб мене поховали на Вінниччині у Писарівці — поряд із моїм дідусем та родичами, — каже Олександр Балабан. — Мій батько та я виклали історію України в марках. Кожен екземпляр демонструє, що Україна була, є і буде. І нехай москалі украли нашу історію, вони забули знищити тризуб. Цей символ є свідченням того, що історія нашої держави сягає ще часів Володимира Великого. Саме ми є спадкоємцями Русі, а не варвари на сході. Тому єдина моя вимога при оформленні експозиції стосуватиметься підписів. Вони мають бути написані українською і англійською мовами, і ніяк не російською… Петро Перший почав знищувати історію України, але не знищив український герб. Він сказав, що «тепер нас не будуть називати москалями, а будуть називати Російською імперією. Ми будемо великоросами, а українці — малоросами». Про це мало хто знає, але ми повинні не забувати і знати свою історію. Востаннє я відвідував Україну в грудні 2013 року. Був Майдан. Цілий місяць день у день ходив на головну площу столиці… І зараз, коли я знову в Україні, помічаю, що люди стали іншими, більше чути українську мову, більше книг українською у книгарнях, більше національних прапорів на площах. Ви цього не помічаєте, але це вже інша Україна. Можливо, ще не та, про яку мріяв мій батько, але вона близька до очищення і відродження», — зазначив американець iз вінницьким корінням.
Під час зустрічі з міською владою філателіст разом із родичкою, праправнучкою дідового брата Ольгою Грабчак, яка працює у Вінниці слідчим міського відділу міліції, показував свою колекцію українських марок і розповідав їх історію. Розмір марок був різний, бо чимало з них виготовлялося вручну. Наприклад, на Поділлі у 1918 році було 60 видів марок. Царська Росія розпалася, але марки залишилися з царськими позначеннями. Тому з 1 жовтня 1918 року на території Поділля марки були з зображенням лише українського герба.
Філателіст припускає, що створений у Вінниці музей може претендувати на звання не лише найбільшого в Україні, а й у світі, оскільки за площею заклад займатиме цілих три поверхи.