Живопис без фальші

Заслужений художник України Петро Сипняк для своєї нещодавньої персональної виставки у столичній галереї «АВС-арт» представив урбаністичні та сільські пейзажі та натюрморти, написані впродовж останніх двох років. Кожне полотно різнопланових і живих «Мотивів» утілило багаторічний досвід живопису на пленері, адже сам автор — приклад щирої відданості мистецтву, щиро люблячий свою справу художник, здатний щодня вставати о шостій ранку тільки для того, щоб знайти «цікавий вид» для нового пейзажу.

Життя як Чумацький шлях

Уже майже тридцять років творчість Петра Сипняка відкривають для себе численні глядачі в багатьох містах України, Франції, Чехії, Бельгії, Італії і багатьох інших європейських країнах. Художник не просто зображує певний мотив, а прагне наповнити його мовчазною думою, що нібито «закодована» в зовнішньо простуватих сюжетах. Глядачів зачарує ангельська блакить неба в сільських сюжетах та сріблясто-перлинне сяйво полотен, що переносять нас на вулички старовинного Львова. Споглядання природи під час роздумів генетично закладено в українському художнику, він сам називає своє життя «чумацьким шляхом» і каже: «Ця тема найбільш органічно ввійшла в мою творчість тому, що я в душі чумак, людина працьовита і поетична водночас. Чумакiв я не відділяю від биків, а їх разом — від землі і від дороги, вічного шляху від будинку і назад додому...» І цей пуповинний зв’язок з батьківщиною втілився у спокійно-оповідальній манері художника, теплому колориті й лаконічності малюнка, та його схильності обирати найпростіші, «невигадані сюжети» (так він назвав одну зi своїх персональних виставок).

Творчий початок було покладено ще в юності, коли Петро спробував намалювати ескізи до вишиванок, допомагаючи своїй бабусі. В одному зi своїх інтерв’ю він розповів: «Моє творче життя можна простежити за моїми картинами. Юнацькі етюди з натури, потім копії картин у музеях, початок серій «Чумаки» та картини на релігійну тематику. Потім — захоплення міфологією, експериментальна серія «дійства». Далі — великі пейзажні цикли, види Львова, Праги, Риму, Венеції, Парижа. Шевченківські місця, портрети та жанрові сцени, величезний цикл «Вертеп» ... Мені не цікаво затримуватися на чомусь одному... Я дуже люблю працювати з фактурним мазком, бо фарба, густо лягаючи на полотно, створює дуже цікаві вібрації, в залежності від освітлення картина завжди виглядає по-іншому. Використовуючи фактуру, можна досягти об’ємного зображення лише незначними нюансами одного кольору».

Рідну землю любить не напоказ

За живописною манерою завжди можна визначити і склад особистості майстра, його психологічний стан і навіть особливості індивідуального світогляду. Знавці арт-життя давно усвідомили, що навіть за суто зовнішніми ознаками — характеру облаштування майстерні — можна повною мірою розкрити особистість художника. До того ж і сама картина — її настрій і колірне рішення, логіка побудови композиції, ретельне пророблення деталей, навіть нерівна поверхня полотна, ясно говорять про специфіку авторського бачення. Живопис Петра Сипняка свідчить про відкритість автора, його життєлюбство і дружелюбність, а також про чисте сприйняття краси життя і природи, не порушене ніякими модними стереотипами або кліше, що є широко розповсюдженими в новітньому мистецтві. І абсолютно точно можна стверджувати, що свою рідну землю він любить не напоказ, а щиро і від усього серця. Тому й роботи художника здатні радувати наше око, його люблять і галеристи, і колекціонери, сипнякiвський живопис позбавлений фальшi й дійсно вартий високої оцінки.

Майстер народився в селі Лани Івано-Франківської області, закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва. Одразу ж після вишу, з початку 80-х років, він бере активну участь у виставкових проектах в Україні та за кордоном. Нині живе і працює у Львові, де його добре знають як шанованого живописця. Петро Сипняк — заслужений і народний художник України, член Національної спілки художників України та КУМ. Найчастіше твори майстра можна побачити у львівських галереях, проте його творчість також було представлено на виставках у Києві — у Національному музеї Тараса Шевченка, галереї «Мистецька збірка», а також у Європі: приватних галереях Німеччини, Бельгії, Польщі та багатьох інших країн.

Олена ШАПІРО, мистецтвознавець