Нелегальні копачі бурштину не минули нагоди скористатися зайнятістю правоохоронців на виборах, щоб знову прорватися у маневицькі ліси, звідки їх уже двічі викурювали міліціонери та громадські активісти. Ще зранку в суботу, 24 жовтня, перші 500 осіб iз лопатами колоною рушили в напрямку лісового масиву поблизу села Лісове. А через годину армія старателів зросла до 2 тисяч чоловік.
Розмови з правоохоронцями та представниками місцевої влади нічого не дали — нелегали попри все почали копати сонячний камінь. Тому міліціонери з активістами, ветеранами «Азова», «Айдару», працівниками лісової охорони змушені були вгамовувати апетити людей iз лопатами. До вечора ситуацію вдалося взяти під контроль, і копачі почали покидати місця видобутку. Близько150 осіб затримали й доставили до Маневицького райвідділу УМВС. Особливо прикро лісівникам, які нещодавно почали наводити лад та впорядковувати лісові масиви, де погосподарювали непрохані старателі. І ось знову нахаби з лопатами почали рити й залишати «місячні пейзажі» на тих самих, уже частково впорядкованих, ділянках.
Наступного дня, 25 жовтня, коли люди йшли хто до церкви, хто на виборчі дільниці, копачі знову посунули до лісу. У другій спробі взяло участь 1500 осiб, але силовикам вдалося відбити й цю атаку. Цього разу було затримано 80 старателів. СБУ повідомила про вилучення 70 кілограмів бурштину на 5 мільйонів гривень у священика з міста Кузнєцовська. У масованих атаках на волинські родовища бурштину вбачається намагання у такий спосіб дестабілізувати ситуацію в регіоні. Начальник обласної міліції Петро Шпига запевнив, що правоохоронці цього не допустять.
Тим часом питання врегулювання видобутку сонячного каменю залишається відкритим, поки відповідний законопроект лежить у Верховній Раді. На останній сесії обласної ради волинські депутати не проголосували за створення комунального підприємства «Бурштин Волині», бо створювати його немає сенсу, поки немає закону про бурштин. Адже невідомо, що і як повернуть нардепи в тому документі. Якщо бурштин прирівняють до дорогоцінного каменю, то його видобутком буде займатися лише держава. Створенням комунального підприємства можна було б хоч трохи вгамувати пристрасті довкола бурштину, спосіб видобутку якого на Волині вважається найдешевшим. Саме через це стільки копачів суне у волинські ліси із сусідніх областей. Прийшов з лопатою у ліс — і копай скільки сили вистачить. Отримувати легальну зарплату за викопане каміння люди, які відчули смак великих грошей, уже й не дуже хочуть. Варто проїхатися «бурштиновими» селами Волині та сусідньої Рівненщини й подивитися, які палаци там повиростали і які круті авто з’явилися у поліщуків за останніх кілька років.
Ситуація зайшла у глухий кут. Місцеві вважають, що все, що лежить на їхній території, — це їхнє, тим паче на паях. Але якщо поклади корисних копалин залягають на певній глибині, вони є вже власністю держави, а не власника земельного паю. Тому законотворці мають знайти золоту середину, аби і місцеве населення було задоволене й не почувалося обділеним, і щоб держава не втрачала прибутків.
Щоб захистити місця видобутку бурштину-сирцю вже від третьої за рахунком масової навали старателів, на допомогу волинянам виїхали спецпідрозділи з інших областей. Родовища по периметру оточені блокпостами, а охорону здійснюють 1500 міліціонерів, нацгвардійців, працівників СБУ, прокуратури, лісівників, представників добровольчих батальйонів та мешканців Маневиччини...