А Баба Яга проти!

У вересні минулого року, за місяць до парламентських виборів, під Верховною Радою знову були шини і розбурханий натовп — голосували багатообіцяючий Закон «Про очищення влади», який мав раз і назавжди змінити існуючу державну систему, відсторонивши на десять років від влади одіозних фігур попереднього режиму. Прийняття цього закону стало однією із вагомих перемог Майдану, а з часом — чи не єдиною. Але і це досягнення виявилося недовговічним — до Конституційного Суду надійшло два подання від Верховного Суду України та ще одне — від 47 народних депутатів — із проханням перевірити на конституційність деякі положення вищезгаданого закону.

Про що йдеться? Передусім Верховний Суд ставить під сумнів правомірність поширення положень люстраційного закону на посади члена Вищої ради юстиції (окрім голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, а також заборону обіймати посади для суддів, які ухвалювали рішення проти учасників Євромайдану. Депутатів же обурює заборона протягом десяти років брати на державну службу тих, хто у період із 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року обіймав посади Президента, Прем’єр-міністра України, членів уряду, глави Національного банку України, керівників силових структур, глави адміністрації Президента, а «також працівників правоохоронних органів, слідчих, оперативних працівників, працівників органів прокуратури, які брали участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до законів про амністію, складали на них рапорти і протоколи про адміністративне правопорушення». Тобто скасування цих положень передбачає активне повернення в державні структури «перевірених кадрів» минулої команди, а відповідно, відновлення (або — доповнення) попередніх корупційних схем.

Нагадаємо, що це питання уже розглядалося в Конституційному Суді 16 квітня, однак тоді судді не дійшли згоди і перенесли розгляд питання на невизначений термін. Формальною підставою для перенесення стало клопотання народного депутата Леоніда Ємця (фракція «Народний фронт»), який аргументував своє прохання тим, що до Верховної Ради внесено законопроект про внесення змін до Закону «Про очищення влади», який зніме питання, порушені в конституційних поданнях. Наразі таких альтернативних законопроектів у парламенті зареєстровано аж чотири, однак жоден із них іще не має висновку профільного комітету. Незважаючи на це, учора Конституційний Суд несподівано знову повернувся до розгляду цього питання.

Причини такої поспішності викликали багато різноманітних припущень. «Мін’юст провів перевірку ДФС, де керівники центрального апарату на 42% підпадають під люстрацію, а керівники територіальних органів — на 15%, і це, як правило, митниця, чудова чиста митниця, без «контрабанди» і «даху». Щойно пану Насірову робоча група показала списки на люстрацію (це 77 осіб керівного складу) — менш ніж за тиждень КСУ випадково (наполягаю, жодного зв’язку!) призначив розгляд по люстраційному закону», — озвучила в соцмережах одну з версій очільник Департаменту з питань люстрації Мін’юсту Тетяна Козаченко, яка відстоює люстраційний закон у Конституційному Суді. Цікаво, що вісім суддів КС, включно із його головою, теж підпадають під дію Закону «Про очищення влади», а тому їхні рішення можуть бути поставлені під сумнів, на чому напередодні під час засідання уряду наголосив Прем’єр Арсеній Яценюк.

Скасування певних положень люстраційного закону несе в собі ще одну небезпеку. Як повідомила прес-служба Кабміну, «люстраційну перевірку вже пройшли 150 000 осіб, до 785 застосовано положення закону». Ще більш як півтори тисячі, не чекаючи люстрації, написали заяву за власним бажанням. У разі, якщо КС підтримає подання депутатів, усі звільнені отримають можливість поновитися на своїх посадах. «За законом, рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, а паралельно з цим виноситься рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а можливо, ще й моральної компенсації. Уявляєте, яка це за рік може бути сума?» — зазначив у коментарі «УМ» заступник голови парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя Василь Яніцький.

Утім розгляд цього питання в КС лише почався. І у народу з’являються нові запитання до влади. «А щодо люстрації в ДФС, то хіба сам Насіров не підпадає під люстрацію на підставі фактів по незадекларованій лондонській нерухомості, які випливли нещодавно? І ще не зрозуміло — чому досі не люстрований Охендовський? Вже за один його «версальський» палац він би мав давно злетіти з посади!» — вважають користувачі соцмереж. Тож перебіг подій обіцяє бути цікавим.