Вибачте, що пишу російською (лист перекладено українською. — Ред.). Я українка і непогано знаю рідну мову, навчалася в українській школі. Але доля закинула мене на Камчатку, і коли в 1970 році проводили перепис населення і я, заповнюючи анкету, заявила, що рідна мова в мене — українська, то отримала догану: «Що це за націоналізм?». От і розмовляю відтоді російською.
Тепер про своє покоління — «дітей війни». Дайте пільги, підвищення пенсій, дешевий газ — суцільний популізм. А декотрі нечесні політики цим користуються, адже це — електорат, який може привести їх до влади. Тому наобіцяти можна «гомо совєтікусам» усе що завгодно.
Президент наш багатий — і слава Богу, шкода лише, що Путін набагато багатший, але в Росії ніхто не наважується запитувати про його статки, про доньок, наскільки вони забезпечені, про його дружин — колишню і теперішню. Там усе добре, всенародна любов і підтримка, а з незгодними буде те, що й із Нємцовим.
У ті далекі часи героями для нас були шістдесятники, дисиденти. Їх переслідували, саджали в тюрми, засилали в Сибір, декому довелося емігрувати. Основна ж маса населення покірно плескала в долоні, все схвалювала, будувала цього монстра, який тепер загрожує усьому світу. Погнали на афганську війну — будь ласка, всі схвалюють. Вивели на першотравневу демонстрацію після Чорнобильської аварії — теж усі згодні. Аякже, треба ж показати на весь світ, що в СРСР усе добре!
Таке гасло було — «Право народів на самовизначення». Але це лише в тому випадку, коли йшлося про які-небудь народи десь на Кубі, в Сомалі, в Нікарагуа тощо. А от коли Україна захотіла самовизначитися, то тут уже зовсім інший підхід.
Так ось ці наші заслужені трудівники повинні б вимагати пільг, турботи та інших благ саме від Путіна, бо від їхньої самовідданої праці виграла тільки Росія, тому що саме вона є правонаступницею СРСР. Замість цього в нас осіла купа військових пенсіонерів-відставників, котрі переважно і народилися, і служили десь далеко, а приїхали на пенсiї саме в Україну. Тепло тут, клімат хороший, чорноземи. Усе б нічого, але я часто переконуюсь, що більшість із них — явні або приховані вороги незалежної України.
В. МАТИШАК
Полтава