І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Вінничани обрали архаїчний спосіб підготовки власних Ломоносових.
У село Кудлаї шкільного автобуса не виділяють уже кілька років. А приватний перевізник, до авто якого іноді підсідали школярики, минулого тижня просто не вийшов на маршрут. Відтак тридцятьом дітям дорога до школи в сусідній Дубовець простяглася полями, лісами, ще й через місток на дев’ять кілометрів. Щоб встигнути дійти пішки до першого уроку, діти вирушають з дому вдосвіта.
Сказати, що батьки перехвилювалися за безпеку своїх дітей, — це нічого не сказати.
«Окрім того, що йти доводиться лісами-полями і через не дуже надійний місточок, то й собаки ж там бігають некеровані… Серце не на місці, аж доки дитину вдома не побачиш», — обурюється мати школяра Вікторія Довгань.Восьмирічний Антон зізнається, що для нього ходити так далеко самому до школи дуже страшно. Хто має можливість — возить дітей до школи власним транспортом, однак для селян це накладно фінансово. Та й не вирішує проблему всіх дітей.
Пішки до школи ходили й кілька вчителів, але за себе вони хвилюються не так, як за дітей. І хоча приватний автобус днями вийшов на маршрут, подібних ситуацій не виключають у майбутньому.
«А коли замете снігом, як найменші будуть добиратись до школи?» — обурюється вчителька Валентина Білан.
Школу в Кудлаях, як і в декількох сусідніх селах, закрили три роки тому. Дітей перевели до села Дубовець, але шкільного автобуса не виділили, довелось орендувати приватний. Платять за орендований транспорт немало — 25 тисяч гривень на місяць. У районі вирішили, що ці кошти буде виділяти сільська рада, але для її бюджету це не під силу. Отож і боргує перевізнику, що, протестуючи, не виходить на маршрут.
Голова сільської ради Валентина Горовенко каже: «До кінця року сільська рада мала б виплатити субвенцію 75 тисяч гривень. Але весь бюджет сільради на цілий рік становить 500 тисяч. А тому 75 тисяч — це нереальна для нас сума».
Ось воно, справжнє обличчя децентралізації. З яких таких прибутків має взятися фантастичний розвиток сіл?
«Шкільний автобус нам обіцяють третій рік. Якби він був, то, за нашими розрахунками, це коштувало б 7-8 тисяч гривень на місяць, а не 25», — стверджує директор школи Віталій Гавенко.
Обслуговувати власний шкільний автобус сільському бюджету під силу. Але ж де взяти кошти, аби його купити? За словами начальника відділу освіти Немирівської РДА Олега Томенка, шкільний автобус коштує близько мільйона гривень.
«Нам запропоновано варіант:50% платить держава, 50% — місцева громада або районний бюджет. На сьогодні в районі немає коштів, аби заплатити хоча б половину за один автобус. Однак наразі в райдержадміністрації шукають нового перевізника», — каже керівник освітньої галузі району.
У фірмі «ВІТА», що займається перевезенням, піші марш-кидки дітвори списують на банальну поламку автобуса. Так склалось, що замінити його не було чим. Той автобус знову почав ходити, але тільки після того, як зчинився галас. Це не додає впевненості, що через деякий час дітям знову не доведеться долати пішки і в сніг, і в дощ довгі кілометри, аби здобувати знання.
А тим часом немирівські освітяни вже вкотре звернулися до вінницької ОДА з проханням забезпечити шкільним автобусом — їх для Немирівського району потрібно як мінімум чотири...
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>