Тупик Трампа. Як один політик загнав республіканців у пастку
Політика — це завжди баланс між образом і реальністю. Але іноді образ стає настільки гіпертрофованим, що починає пожирати свого носія. >>
Перш за все тому, що політичний режим в Україні не довіряє ані мені, ані сотням тисяч українських патріотів, які були вимушені виїхати з Донбасу. Забезпечити нам безпеку на виборах за місцем нашої прописки він не в змозі, а от надати нам право голосувати за місцем свого нового, і схоже на те, що вже постійного місця проживання, той режим не хоче.
І не вірте, коли вам кажуть, що переселенці схильні голосувати за проросійські політичні сили. Ті, хто схильний до цього, або залишилися на Донбасі, або вже давно виїхали в Росію. А не довіряють нам з очевидної, на мій погляд, причини — переселенці дадуть провладним партіям найменший відсоток голосів серед усіх інших категорій населення України. Це правда, бо влада заслужила на це своїм цинічним ставленням до нас.
І тут їй слід було б повчитися у своїх кремлівських колег, які сьогодні дипломатичними засобами домагаються права голосу на Донбасі вже для своїх співвітчизників-найманців, а водночас і права для них бути обраними за українським виборчим законодавством. Тобто вірогідність побачити, скажімо, Моторолу або Гіві на легітимних владних посадах у Донецьку чи Луганську вельми висока.
Щоправда, наш Президент під тиском його європейських друзів нещодавно пообіцяв повернути переселенцям виборче право. Але він обіцяв, як відомо, багато чого — як до останніх президентських виборів, так і після них…
Але я не певен у тому, що пішов би на вибори, якби те виборче право було і в мене. Тому що мені набридло завжди залишатися на всіх виборах в Україні у меншості.
Моїх однодумців завжди було менше, ніж тих чесних бабушенцій, які, демонструючи явку на виборчі дільниці, близьку до 100%, чесно голосують за тих, від кого прийняли гречку або гроші.
Нас також завжди менше за тих, хто обирає кандидатів, як кажуть росіяни, «за своїм образом і подобієм». Хабарники — більш масштабних від них самих хабарників. Кришувальники — відповідно кришувальників. Дрібні бізнесмени — представників середнього та великого бізнесу, включно з олігархами.
Тому результати місцевих виборів в Україні 25 жовтня мені неважко передбачити. Достатньо подивитися на хижацькі вищири облич кандидатів, які вони приховують за своїми улесливими посмішками, на численних білбордах у наших містах, щоби зрозуміти це. Схоже, що для них найбезпечнішими виборцями є саме мої однодумці. Недарма ж графа «проти всіх» уже давно вилучена з виборчих бюлетенів.
Але ті хижаки все одно відчують нашу силу в рекордно низькій явці виборців на дільниці 25 жовтня. І це, на мою думку, буде, на жаль, єдиним позитивним результатом на тих виборах для України.
Політика — це завжди баланс між образом і реальністю. Але іноді образ стає настільки гіпертрофованим, що починає пожирати свого носія. >>
Хитросплетіння воєн, ідентичність назв військових дій усе більше вказують на їх спільне походження та узгодженість. >>
Дії суміжного підрозділу 425-го окремого штурмового полку «Скеля» у районі Гришиного Донецької області, досліджує вище військове командування. >>
Світ продовжує штормити війнами. Локальні конфлікти давно вже такими не є. Усі вони пазли однієї картини планетарного пожарища війни. >>
31 березня 2019 року — дата, яка мала стати початком великого перезавантаження. >>
У кремлі не підтримають пропозицію президента Володимира Зеленського припинити вогонь на час великодніх свят, мотивуючи це тим, що вона не є "чітко сформульованою" – це дав зрозуміти прессекретар правителя рф Дмитро Пєсков. >>