«Арабська весна» з ароматом жасмину
Минулої п’ятниці Нобелівський комітет оголосив в Осло, що присудив Нобелівську премію миру за 2015 рік об’єднанню громадських організацій Тунісу — «Квартету національного діалогу» за, як зазначено в обґрунтуванні комітету, «вирішальний внесок у будівництво плюралістичної демократії у Тунісі на початку «жасминової революції» 2011 року». До складу «Національного квартету» входить чотири організації: Загальний трудовий союз, Союз промисловості, торгівлі та ремесел, Ліга прав людини і Орден адвокатів. Голова Нобелівського комітету Касі Куллман Фіве назвала «Квартет» «інструментом, який дозволив за кілька років сформувати в країні систему влади, що гарантує основні права людини».
2013 року «Квартет національного діалогу» став посередником у перемовинах ісламістів та світських партій, допомігши створити тимчасовий уряд, що діяв до парламентських та президентських виборів 2014 року. Цьогорічна премія миру, на думку Нобелівського комітету, має стати «стимулом для всіх, хто хоче сприяти миру та демократії на Близькому Сході, у Північній Африці та в усьому світі». Події у Тунісі наприкінці 2010 року, коли сотні тисяч людей вийшли на акції протесту проти свавілля поліції, призвели до відставки президента Зіна бен Алі. «Жасминова революція» у Тунісі дала поштовх аналогічним акціям протесту в інших арабських країнах. Згодом ці процеси назвали «арабською весною».
Рішення про переможця, згідно із заповітом винахідника Альфреда Нобеля, ухвалює комітет, до складу якого входить п’ятеро осіб, яких призначає парламент Норвегії. Переможець отримає винагороду в 700 тисяч норвезьких крон (1,1 млн. доларів США) на церемонії 10 грудня у столиці Норвегії.
Список претендентів на Нобелівську премію не розголошується, проте неофіційно було відомо, що на цьогорічну премію претендувало понад 270 кандидатів. Серед фаворитів називали канцлера Німеччини Ангелу Меркель, колишнього співробітника спецслужб США Едварда Сноудена, Папу Франциска, російську опозиційну «Новую газету».
Людину можна «відремонтувати»
Відразу трьом ученим — шведу Томасу Ліндалю, американцю Полу Модричу та американцю турецького походження Азизу Санкару — присудили цьогоріч Нобелівську премію з хімії. Нобелівський комітет оголосив, що нагороду присуджено за вивчення процесів репарації (відновлення) клітин та впливу на ДНК. «Робота вчених надає фундаментальні знання про те, як функціонує жива клітина, і може бути використана, наприклад, при розробці нових ліків від раку», — йдеться в заяві комітету. Вчені розділять між собою премію розміром 960 тисяч доларів.
ДНК містить інформацію, яка є ключовою для утворення та функціонування організмів. Але вплив навколишнього середовища спричиняє постійні помилки та пошкодження в коді, який є надзвичайно важливим для підтримання життєдіяльності. Цьогорічні лауреати пояснили, як клітини живих організмів підправляють та захищають ДНК, від чого залежить, зокрема, захист організму від виникнення злоякісних утворень. Клітини повинні зберігати і відтворювати ДНК упродовж усього проміжку життя, який інколи становить більше 100 років. Тому настільки важливо, щоб організм був у стані виловити помилки, які виникають у ДНК, а потім «ремонтувати» їх. Окрім раку, є низка спадкових хвороб, що виникають унаслідок порушення системи репарації клітин. Розуміння того, як саме інформація фіксується у геномах клітин, може допомогти лікувати подібні хвороби.
Куди діваються гроші і чому ми бідні?
Відповідь на це запитання дає новоспечений лауреат Нобелівської премії з економічних наук Енгус Дітон. Його прізвище оголосили вчора. 70-річний британський професор економіки та міжнародних справ, який з 1983 року працює у Прінстонському університеті (США), одноосібно отримає грошову премію у розмірі вісім мільйонів шведських крон (953 тис. доларів). Варто додати, що, на відміну від інших премій, ця була заснована вже після смерті Альфреда Нобеля на його честь Шведським національним банком, виходячи з важливості економічних наук у новітні часи. В обґрунтуванні засновника наголошується, що Дітона вирізнили серед інших претендентів «за аналіз споживання, бідності та благополуччя».
При розробці економічної політики, яка скерована на процвітання людей та усунення бідності, ми повинні розуміти індивідуальні споживацькі вибори. Ангус Дітон, більш ніж хто інший, засвоїв такий підхід. Дослідження, за які його вирізнили, стосуються трьох центральних питань: як споживачі розподіляють свої гроші між різними групами товарів, яка частина суспільного доходу витрачається і яка відкладається в якості заощаджень та, третє, як ми найкращим чином можемо вимірювати та аналізувати заможність і бідність?
У прес-релізі Нобелівського комітету наголошується: «Дослідження Дітона виявили важливі підводні рифи при порівнянні масштабів бідності. Він також показав, як розумне використання даних про домашнє споживання може пролити світло на такі питання, як взаємозв’язок між доходами та споживанням калорій, а також ступеня дискримінації за статевою ознакою в родині».