Така непереможна корупція

Крига у справі обрання антикорупційного прокурора, без якого неможлива робота Національного антикорупційного бюро, схоже, скресла. З 8 жовтня спеціальна комісія, куди ввійшли чотири представники від Генерального прокурора та семеро фахівців, делегованих Верховною Радою, розпочала прийом документів від претендентів, готових очолити антикорупційну прокуратуру. Як розповів «УМ» один із членів комісії, екс-міністр культури Євген Нищук, на це відводиться два тижні, після чого ще з тиждень займе технічна обробка документації, після чого почнуться співбесіди з кандидатами й остаточне голосування за претендентів, які будуть подані Генеральному прокурору на затвердження. «Зараз важко передбачити, як швидко це вдасться зробити. Все залежить від кількості претендентів. Бо якщо на конкурс надійде тисяча заявок — це одна справа, а якщо три тисячі — це зовсім інша. В будь-якому разі ми намагатимемося спрацювати якомога оперативніше, щоб уже наприкінці листопада — на початку грудня Антикорупційне бюро запрацювало», — повідомив Євген Нищук.

Попри критику громадських активістів і доволі різку реакцію голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського на членів спеціальної комісії за квотою Генеральної прокуратури (нагадаємо, що їх самих підозрюють у співпраці з «діамантовими прокурорами»), Віктор Шокін вирішив їх не замінювати. Втім, за словами Євгена Нищука, поки що робота комісії проходить конструктивно і якихось протидій iз боку представників Генпрокуратури немає. «Зрештою, їх усе одно меншість і їхні рішення інші члени комісії можуть заблокувати. Але поки що робота іде нормально, якщо не зважати на особисті якісь моменти, які виникли між прокурорами та Віталієм Шабуніним», — зазначив він.

Однак, чи вдасться новоствореній антикорупційній прокуратурі на чолі з майбутнім прокурором стати самостійною структурою і запрацювати ефективно — питання відкрите. Бо чи не найбільше претензій у наших закордонних партнерів щодо подолання цього явища — саме до силовиків і, зокрема, до самої Генеральної прокуратури. Заступник голови Державного департаменту США Вікторія Нуланд (на фото) узагалі запропонувала, за прикладом поліції, розпустити прокуратуру і набрати її по-новому. А посол США Джефрі Пайєтт, виступаючи нещодавно на бізнес-форумі в Одесі, відкрито звинуватив працівників Генпрокуратури у сприянні корупціонерам. Як приклад він навів справу колишнього міністра екології Миколи Злочевського. «Влада Великобританії вилучила 23 млн. доларів незаконних активів, що належать українському народові, і попросила чиновників ГПУ надіслати документи для підтримки вилучень. Замість цього українські прокурори надіслали адвокатам Злочевського лист, у якому йшлося, що ніякої справи проти нього немає. У результаті британський суд зняв арешт із активів, і незабаром гроші були переведені на Кіпр», — підкреслив Пайєтт, водночас похваливши зусилля заступників Генпрокурора Давида Сакварелідзе та Віталія Каська в боротьбі з корупцією.

Генпрокуратура по-своєму відреагувала на цю критику. Як повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці» журналіст і народний депутат Сергій Лещенко, внутрішня безпека почала службову перевірку з приводу цих 23 мільйонів доларів Злочевського щодо… самого Віталія Каська. «Найсмішніше, що до втрати цих грошей причетний-таки заступник Генпрокурора. Але не Касько, а Олег Заліско. Його підлеглі за три тижні до винесення підозри написали листа Злочевському про те, що він чистий перед законом. І ще один заступник Віталія Яреми мав би дати пояснення, що сталося з грошима Злочевського. Це сам... Віктор Шокін, який був начальником Головного управління нагляду в кримінальному провадженні та курував слідство МВС. А саме там справа Злочевського перебувала у вирішальні дні грудня 2014 року», — написав Лещенко, сумно пожартувавши, що на додачу «керівництву Генпрокуратури слід відкрити провадження проти Вікторії Нуланд за тиск на органи слідства».

Отож протистояння «старих» і «нових» кадрів у Генпрокуратурі триває, але найближчим часом має відбутися злам. Бо якщо американці вже забувають дипломатичні хитрощі і називають речі своїми іменами, то справа пахне смаленим. А втрата такого стратегічного партнера боляче вдарить і по самих сановних корупціонерах, які хочуть мати у світі хоч якийсь авторитет. Тому від Антикорупційного бюро, принаймні на початках, варто очікувати резонансних справ. Будемо сподіватися, що вони таки дійдуть до суду.