І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Корово, корово, дай молока. Скільки вартує. Півп’ятака.
На організований мітинг у селі Шевченкове вийшло одразу півсела. Запросили представників трьох молокопереробних підприємств, які закуповують тут сировину. Приїхав тільки один. Головна вимога селян — підвищити закупівельну ціну за молоко до адекватного рівня. Нинішня ціна у Шевченковому... 2, 80 за літр. Мешканка села Галина Плутар каже, що у сусідній Луці селянам платять по 4,20 за літр молока. Шевченківці ж вимагають хоча б по 4 грн. І це виправдані вимоги. Адже, як озвучили на офіційному рівні, середня собівартість літра молока по Україні складає 5 гривень.
У селі ж, де сьогодні практично немає офіційних робочих місць, молочарство — чи не єдиний засіб виживання. Тож люди вимагають, аби їм платили належне, бо у собівартість молока, окрім важкої праці, вони самі вкладають багато грошей. Улітку потрібно працювати з подвійною силою, аби заготувати сіно. А цього року сіно в дефіциті через літню спеку. Тобто потрібно буде компенсувати нестачу сіна іншими харчами. У середньому корова за місяць з’їдає півтонни висушеної трави. А ще три мішки комбікорму, стільки ж макухи, шість мішків жому плюс картопля, буряки, гарбузи... Це — збірний місячний раціон. Якщо немає можливості заготовляти корми самотужки, тоді, щоб прогодувати корову, господарю потрібно витратити ще близько 2 тисяч гривень на місяць. Таке різноманітне меню необхідне, аби отримати від неї 15 літрів молока на добу. «Я живу сама, а тому наймаю косаря, наймаю транспорт, наймаю пастуха за 100 гривень на день...» — перераховує витрати пенсіонерка Марія Наумова.
Претензії селян менеджер відділу сировини молокозаводу, що вийшов на контакт, Сергій Пушненко вислухав і навіть пообіцяв підвищити ціну. Щоправда, на скільки саме — не уточнив. Люди наполягають: якщо за літр їм не платитимуть хоч по 4 гривні, вони перестануть здавати молоко централізованим заготiвельникам. Одна з активісток, Галина Королюк, каже, що возитимуть молоко у місто Хмільник, самі продаватимуть його містянам.Однак і в бік селян натомість летять звинувачення. Мовляв, розбавляють молоко водою. «Якщо попалась людина з водою у молоці, iз молоком низької жирності, я їй платити ціну, як за цільне молоко, не буду. Усі молокозаводи платять за базисне молоко, а не розбавлене», — дорікає заготівельник Ірина Блажко.
У стосунках між приватними виробниками сировини та молокозаводами вже давно сформувалася тактика: як тільки селяни вимагають збільшити ціну за свій продукт, їх починають звинувачувати в поганій якості. Представник підприємства, котрий зустрівся із селянами, пообіцяв вислати мобільну лабораторію, аби точно визначити якість молока в кожного господаря. Подібні установки в області «погрожували» виставити в кожному селі ще п’ять років тому. Однак, мабуть, це комусь дуже не вигідно.
Нинішню акцію селяни назвали попереджувальною. Не секрет, що останніми роками в індивідуальному секторі зменшується поголів’я корів. Одні збувають годувальниць через невигідність співпраці з державою, залишаючи лише для себе одну корову, інші — через брак пасовищ. Щоправда, останню неприємність вважають справою честі селян: мовляв, вони самі повинні домагатись організованих пасовищ. Але ніхто не хоче згадувати, що чимало земель по всій Україні сьогодні віддано в оренду товстосумам для закритих баз відпочинку, мисливських угідь і т.д. без урахувань інтересів корінних мешканців. Тому нічого принципово нового чи неординарного в молоковиробництві не відбувається: там, де умови диктує «дикий» бізнес — інтерес і потреби рядового виробника, як і споживача, не враховуються.
Молока вдосталь
Внутрішній ринок повністю забезпечений молочною продукцією власного виробництва. Як повідомив директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша, станом на 1 вересня внутрішній попит склав 7,4 млн. тонн молока. При цьому імпортує Україна всього 42 тисячі тонн молочної продукції. «Ми власним виробництвом повністю закриваємо попит. Більше того, у разі його збільшення молокопереробні підприємства адекватно на це відреагували б», — наголосив Кваша. Враховуючи фактор сезонності, протягом осені молочна продукція може дещо подорожчати. Проте значних цінових коливань, за оцінками аналітиків, не очікується. За 8 місяців поточного року виробництво молока в цілому зменшилося на 4,6 відсотка у порівнянні з аналогічним періодом торік. Але на організованих фермах цей показник збільшився на 1 відсоток навіть на тлі незначного зменшення поголів’я. Сьогодні кількість молока на підприємствах формується за рахунок інтенсивних технологій і збільшення продуктивності корів. За 8 місяців продуктивність на одну фуражну корову збільшилася на 258 літрів. Українська молочна продукція активно експортується до країн Азії, Сходу і СНД. Паралельно з традиційними ринками виходимо на нові, наприклад, африканські країни імпортують згущене та сухе молоко. Кількісні втрати від закриття російського ринку ми відшкодували, хоч дещо програємо», — наголосив Микола Кваша.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>