Бойова альтанка

Незвичним і водночас уже символічним виявився другий етап Восьмої художньої виставки «Карикатуристи України» під дещо грайливим девізом «Ла-ла-ла!». Відкриття її відбулося ще навесні в Центральному будинку художника. А нещодавно українські митці з різних куточків Батьківщини (Київ, Кривий Ріг, Здолбунів на Рівненщині і навіть Донецьк!), а також білоруського міста Борисов розмістили свої оригінальні роботи в одній із старовинних альтанок на території Національного військово-клінічного медичного центру — таку назву має нині Київський військовий шпиталь.

Альтанка й сама по собі становить інтерес для фахівців садово-паркової архітектури, та творці її чомусь не передбачили такої елементарної речі, як пандус. Адже відвідувачі, запрошені на оглядини експозиції, — українські вояки, які проходять курс лікування і реабілітації після тяжких поранень. Дехто з них ще не має протезів і змушений пересуватися за допомогою інвалідного візка.

Але це не стало перешкодою для тих, хто по-справжньому полюбляє мистецтво. «Виставка карикатур — не перший подібний захід, — зазначила Ольга Добровольська, директор клубу, або, як її жартома називають, «міністр культури», — І щоразу аудиторія збирається і велика, і небайдужа. А пандус, між іншим, треба було б зробити...»

Церемонія відкриття другого етапу не зайняла багато часу. Перед воїнами і всіма присутніми виступив відомий художник-«перчанин» Олексій Кохан — жива легенда, як його представили. Він зазначив, між іншим, що один із його колег — учасників виставки — криворіжець 58-річний Анатолій Гайно сам проходив військову службу поблизу Маріуполя і лише нещодавно повернувся до мирного життя. Усе, що побачив і пережив, пообіцяв друзям, що викладе на малюнках. Немало мужності та витримки проявляє і Микола Капуста, інший активний учасник виставок, який продовжує жити і творити на території окупованого проросійськими сепаратистами Донецька. Олег Смаль міг би зобразити в малюнках усю історію Майдану...

Не міг Олексій Кохан не торкнутися і проблеми «Перцю». Так, у 2013 році влада Януковича створила такі умови, що народний часопис припинив своє існування. Але перчани — переважно художники-карикатуристи, а також письменники — не здалися. Уже не перший рік лише на ентузіазмі виходить бойовий листок «Перець на передовій». Значна частина робіт, експонованих на виставках, знайшла відображення на його, на жаль, невеликих, але змістовних шпальтах. Усі номери «Перця на передовій» за сприяння волонтерів потрапляли і потрапляють у військові шпиталі і зону АТО.

Перед вояками виступили зі своїми творами, переважно гумористичними, відомі українські поети Аркадій Музичук і Валентин Шульга. Цікавий хореографічний номер запропонувала запрошена на відкриття виставки артистка Любов Орія. Письменники подарували багатьом воїнам свої нові книжки. А художники, за бажанням, виконували портрети з натури. Олексій Кохан роздавав автографи на скріплених комплектах «Перцю на передовій».

Любов Орія, за фахом психолог, насамкінець порадила всім побільше сміятися. Виявляється, у такому стані працюють обидві півкулі головного мозку. Втім порада ця була хоч і не зайва, та не така вже й необхідна. Бо веселий, життєрадісний сміх і жарти лунали протягом усього дійства. Особливо це стосується одного молодого ще полковника на інвалідному візку. Йому зовсім недавно поставили протези і він потроху звикає до них, вчиться ходити самотужки. І без пандуса обійшовся. Сміх його лунав з альтанки. Бойової.