Світлана Алексієвич.
Приємною сенсацією для України стало вчорашнє оголошення Нобелівським комітетом премії з літератури за 2015 рік. Лауреатом престижної нагороди стала білоруська письменниця Світлана Алексієвич. Її вирізнено з-поміж інших претендентів «за багатоголосу творчість — пам’ятник стражданню і мужності наших часів».
Світлана Алексієвич народилася в Івано-Франківську. З нашою країною вона пов’язана ще й через маму-українку. Батько ж письменниці — білорус, і після того, як він закінчив військову службу, родина переїхала до Білорусі, де батьки працювали вчителями. Після закінчення школи Алексієвич працювала вчителькою та журналісткою. З 1967 по 1972 рік вивчала журналістику в Мінському університеті. Через свої дисидентські погляди Світлана потрапила за розподілом на роботу в провінційну районну газету. Після повернення до Мінська вона розпочала працювати в «Сільській газеті». Впродовж багатьох років Алексієвич збирала матеріали для майбутньої книжки «У війни не жіноче обличчя». Книга вийшла 1985 року і базувалася на інтерв’ю з сотнями жінок, які брали участь у Другій світовій війні.
Цей твір став першим у монументальній серії «Голоси утопії», в якій життя в Радянському Союзі описується з погляду звичайної приватної особи. «Своїм своєрідним робочим методом, добросовісно скомпонованим колажем людських голосів Алексієвич поглиблює наше розуміння цілої епохи», -- наголошується в прес-релізі Нобелівського комітету.
Наслідкам катастрофи на Чорнобильській АЕС присвячена книга Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва» (1997). Натомість роман «Цинкові хлопчики» (1990) описує війну СРСР в Афганістані 1979-1989 років. Останній твір письменниці «Час секонд хенд» (2013) є останнім з серії «Голоси утопії». До цієї ж серії належить книга «Останні свідки» (1985). Щоденники медсестри та письменниці Софії Федорченко про досвід російських солдатів часів Першої світової війни та документальні повісті Алєся Адамовича про події Другої світової війни мали важливий вплив на Алексієвич.
З огляду на її критику білоруського режиму, письменниця певні періоди свого життя мешкала за кордоном, зокрема в Італії, Франції, Німеччині та Швеції. Книги письменниці видані багатьма мовами у різних країнах світу.
Поки вирують пристрасті навколо не надто впевненого дозволу Джо Байдена бити по росії ATACMS, міністр оборони України Рустем Умєров зустрівся з вітчизняними зброярами й повідомив давно очікувану новину. >>
Верховна Рада, у вівторок 19 листопада, проголосувала в цілому за проєкт державного бюджету України на 2025 рік – у ньому передбачено 2,23 трлн грн на виробництво та закупівлю зброї. >>
Міноборони України кодифікувало та допустило до використання у підрозділах Сил оборони FPV-комплекс "Вихор", який може наздогнати у русі ворожу бронетехніку чи автомобіль. >>
Необхідну допомогу і підтримку для захисту від російської агресії стільки, скільки буде потрібно продовжуватимуть надавати Україні країни "Групи семи" (G7). >>
Кабінет міністрів України затвердив експериментальний проєкт для навчання і працевлаштування жінок у тих сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені. >>
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
