Мультимедійну виставку «Майдан: від незалежності до свободи» презентували у Музеї історії міста Києва з нагоди 25-ї річниці студентської Революції на граніті, яка ввійшла в історію як перший Майдан. Учасники тих жовтневих протестів переконані, що саме студентські голодування на початку 90-х привели до української Незалежності. «Якби не було голодування — не було б Акта від 24 серпня 1991 року, — впевнений нині міністр культури України В’ячеслав Кириленко. — Коли два тижні я прожив як студент філософського факультету і один з організаторів голодування, на тодішній площі Жовтневої революції, на моїх очах країна змінювалась. Люди, які, крім комунізму і марксизму, нічого не чули, за дві-три години спілкування з голодуючими студентами йшли або з великим знаком запитання щодо того, чи справді Україна має єдину долю — бути під російсько-комуністичним ярмом, чи й узагалі — переконані, що треба змінювати країну»
Організатори виставки, що триватиме впродовж трьох місяців, ставили за мету показати політичну історію українського Майдану, який став символом боротьби за повернення України до Європи. За словами організаторів, акція «Україна без Кучми» на початку двотисячних, Помаранчева революція та Революція гідності демонструють гуманітарний вимір Майдану, оскільки саме під час мирних протестів народжувався новий вільний, відповідальний та толерантний громадянин європейської України. «Часом історія стає дуже місткою, і короткі періоди заміняють цілі століття, — каже голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. — Коли ми говоримо про час між 1990 роком і 2015-м, ми говоримо про час зміни епох. Цією виставкою ми розповідаємо про 25 років через призму невеличкого шматка землі в центрі столиці — площі Жовтневої революції, яка потім стала майданом Незалежності. Це — місце трьох революцій, трьох Майданів. Наше завдання цією виставкою зробити крок до того, щоб українські Майдани стали частиною спільного досвіду. Досвіду про те, що українці здатні об’єднуватися, що навіть коли ми боремося проти надзвичайно сильного ворога, то здатні перемогти, якщо ми разом».
Музейними експонатами стали десятки фотографій, документальні відеоматеріали та інші пов’язані з історичними моментами українських революцій речі-символи, якими на момент виставки поділилися музеї столиці, ЗМІ та приватні колекціонери. Відвідувачі виставки захоплюються експозицією, утім шкодують, що й досі в Україні немає Музею Майдану. «Речі, які тут представлені нагадують про події нелегких для нашої країни 25 років. Свого часу я стояла на Майдані під час Помаранчевої революції, а після роботи на кілька годин приходила на Майдан у 2013-му, – розповідає відвідувачка пані Ілона. — Ця виставка — це наша історія, пам’ять про досягнення та помилки, висновки з яких ми маємо зробити зараз, у час війни. Без сумніву, багато в нашій країні змінилося на краще, але нам ще є куди рухатися і до чого йти».