Зустріч у «нормандському форматі» глав держав України, Росії, Франції і Німеччини, яка відбулася минулої п’ятниці в Парижі і була покликана вирішити проблему виконання Мінських угод, породила безліч трактувань, чуток і поспішних висновків. В експертному середовищі і політикумі одні говорили про «зраду інтересів України», інші — про «дипломатичну нічию».
Такий «вогонь емоцій» підігрівала відсутність узгодженої інформації про результати Паризького саміту від сторін. Президент РФ Володимир Путін залишив Єлисейський палац поспішно, без коментарів і явно не у настрої, Президент України Петро Порошенко поїхав посміхаючись, але перші коментарі дав лише у посольстві України у Франції (більше ясності про зустріч внесло позавчора його інтерв’ю українським телеканалам), тож до преси вийшли лише президент Франції Франсуа Олланд і канцлер ФРН Ангела Меркель.
Аналіз коментарів усіх чотирьох сторін (у тому числі й думки Путіна, які повідомив його прес-секретар Дмитро Пєсков) доводить, що єдиної, узгодженої позиції щодо виконаня Мінських угод у Єлисейському палаці так і «не народилося». Врегулювання конфлікту на Донбасі по окремих пунктах кожен розуміє по-своєму. Відтак так звані «Паризькі домовленості» можна вважати лише деклараціями. Тим більше що вони не були документально закріплені (так, Президент Порошенко вже сказав, що нічого нового не підписував), а усні домовленості можуть підпадати під різні інтерпретації сторін.
Проте є певні результати. Найбільше досягнення переговорів — це готовність відведення від лінії зіткнення танків, гармат і мінометів калібром менше 100 мм. Зауважимо, що такий крок щодо військової деескалації був погоджений у Мінську ще на минулому тижні, до Паризького саміту, при цьому таке відведення не згадується в попередніх Мінських угодах. Учора ж Україна заявила про початок відведення такого озброєння. Першими, під контролем місії ОБСЄ, протягом двох тижнів відводитимуть танки на Луганщині.
У штабі АТО зазначають, що маршрути відведення озброєння (в окремих районах відведуть і протитанкові гармати та міномети) забезпечують можливість маневру в разі порушення режиму припинення вогню протилежною стороною. Тобто в разі необхідності танки Т-64 та Т-72 швидко повернуться на позиції.
Про відвід свого озброєння на 15 км від лінії зіткнення повідомили і бойовики «ЛНР», які навіть обіцяють завершити цей процес раніше за ЗСУ — до кінця цього тижня. Тоді як ватажки «ДНР» планують розпочати відвід лише 18 жовтня, та й то лише за умови, що весь цей час зберігатиметься перемир’я. Зрозуміло, що терористи Донецька продовжують гратися у «хотєлки», адже раніше заявляли, що розпочнуть відведення танків уже 3 жовтня. Ці заяви явно узгоджені з Москвою, адже 18 жовтня є тією датою, на яку донецькі сепаратисти призначили свої «фейкові» вибори. Тоді як за результатами саміту в Парижі, Росія має вплинути на бойовиків, щоб вони відмовилися від «виборчої самодіяльності», яка порушує Мінські угоди.
Водночас Президент Петро Порошенко заявляє, що Україна не піде на жодні компроміси щодо суверенітету та контролю над кордоном. За його словами, головний результат зустрічі «нормандської четвірки» у Парижі — це перехід до «нової реальності»: з режиму припинення вогню до режиму перемир’я після відведення військ, радикальне підвищення функцій місії ОБСЄ та забезпечення сталого режиму її існування. При цьому, жодних змін до Мінських угод внесено не буде, а про скасування своїх псевдовиборів бойовики мають повідомити вже сьогодні. Також Україна повинна повернути контроль над кордоном iз РФ до кінця року, вважає пан Порошенко (хоча Франсуа Олланд раніше заявляв, що це може відбутися й у наступному році).
«Збільшується штат місії, територія, до якої представники місії матимуть безперешкодний доступ. Раніше йшлося лише про «буферну зону». Зараз на всій окупованій території ОБСЄ повинна мати мандат перевірки. Якщо хтось кудись не допускає — це порушення Мінських угод і за це є чітка відповідальність, — підкреслює Порошенко. — Окрім цього, місія ОБСЄ повинна мати доступ до неконтрольованої Україною ділянки кордону з РФ. Також ми наголошуємо, що виведення іноземних військ має відбутися зараз, без будь-якої прив’язки до виборів. Про це повідомлено російський стороні. Якщо будь-який пункт Мінських домовленостей не виконується — є відповідальність: посилення і продовження санкцій».