З української пастки через сирійські двері

Столицею світової політики цими днями є Нью-Йорк, де в понеділок розпочалася ювілейна 70-та сесія Генеральної асамблеї ООН. Щорічні загальні дебати триватимуть до 3 жовтня. У перший день цієї загальнополітичної дискусії засідання відкрив Генеральний секретар ООН Пан Кі Мун. Після нього виступили президент Бразилії Ділма Русеф, президент США Барак Обама, президент Польщі Анджей Дуда, глава КНР Сі Цзиньпін та президент Росії Володимир Путін. Учора на трибуну ООН мав піднятися Президент України Петро Порошенко, який, крім конфлікту на Донбасі та підтримки Росією тамтешніх сепаратистів, обіцяв порушити питання про обмеження права вето постійних членів Ради безпеки ООН.

А Путін не помітив, що українців нема

Президент США у своїй промові, яка тривала 40 хвилин замість відведених регламентом 15, заявив, що не можна залишатися осторонь, коли Росія порушує суверенітет і територіальну цілісність України. «Якщо це не матиме наслідків в Україні, то це може статися і з будь-якою іншою державою, представленою тут», — сказав Обама. Він наголосив, що саме це є підставою для санкцій, які США запровадили проти Росії, а не бажання повернутися до «холодної війни». Президент США зазначив, що Москва не мала б усіх тих негативних спричинених санкціями наслідків, якби «йшла шляхом справжньої дипломатії» та «співпрацювала разом з Україною і міжнародною спільнотою». Саме тому американський президент наполягає на врегулюванні кризи в Україні, щоб Київ визначав своє майбутнє та контролював свою територію, «а не для того, щоб ізолювати Росію». «Народ України тепер найбільше зацікавлений приєднатися до Європи, а не Росії», — констатував президент США. Обама додав, що Сполучені Штати не зацікавлені в ізоляції Росії і не прагнуть цього. Вашингтон зацікавлений у тому, аби Росія «була сильною, щоб була зацікавлена у співпраці з нами у справі зміцнення всієї міжнародної системи безпеки». Звісно, Москва звинувачення в підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Натомість президент Польщі Анджей Дуда, чий виступ слідував одразу за Обамою, більше уваги присвятив питанню захисту миру та прав людини у світі. Польський президент сказав: «Світ базується на силі права, а не на праві сили». Дуда нагадав про цінність міжнародного права, наголосив на важливості виконання міжнародних договорів і неприпустимості того, аби обрані країни вирішували долю інших за зачиненими дверима. Польський президент про Україну майже не згадував, але кілька разів робив алюзії до ситуації на сході Європи, зокрема згадав про потребу реакції, якщо якась країна веде закордонну політику за допомогою танків. Про Україну Дуда згадав лише раз — у контексті необхідності захисту прав жінок, що проживають на терені військових конфліктів.

Натомість Володимир Путін у своєму виступі перед Генасамблеєю ООН про Україну говорив багато. Він назвав події на Донбасі «громадянською війною», закликав врахувати інтереси місцевих мешканців і виконувати Мінські угоди. Окрім українського питання, у своїй промові Володимир Путін багато уваги приділив Сирії. Він закликав разом боротися проти ісламістів, попри те що Захід не хоче мати справу з чинним сирійським президентом Башаром Ассадом, якого підтримує Москва. На знак протесту під час промови Путіна українська делегація залишила залу. Згодом, коментуючи ситуацію, російський президент сказав, що «не помітив відсутності» представників України.

США за спиною Києва

Понад півтори години замість запланованих 55 хвилин тривала у штаб-квартирі ООН перша за більш ніж два роки зустріч віч-на-віч між Бараком Обамою та Володимиром Путіним. За словами представника американської адміністрації, половину зустрічі сторони присвятили ситуації в Україні, а іншу половину — сирійському конфлікту. Путін заявив, що США беруть активну участь у мирному процесі в Україні і фактично «стоять за спиною Києва». «Сьогоднішня бесіда була дуже конструктивною, діловою та, на подив, дуже відвертою. Ми знайшли у наших позиціях багато спільного, але є і розбіжності. Немає сенсу зупинятися на цьому. Але, на мій погляд, цілком можливо працювати разом над спільними проблемами», — зазначив Путін. Під час своєї зустрічі Путін і Обама також обговорили можливу участь Росії у військовій кампанії проти ісламістів. На думку російського лідера, до такої коаліції можуть долучитися  Іран, Саудівська Аравія, Туреччина та Йорданія. Хоча російський президент не виключив участі Москви у військових операціях, що матимуть мандат ООН, він одразу ж наголосив, що його солдати не братимуть участь у наземних бойових діях. Російський президент назвав зустріч з Обамою дуже корисною і дуже відвертою. Американський президент переговори не коментував, але, як повідомив представник Білого дому, Барак Обама висловив свою стурбованість ходом виконання Мінських угод. Зокрема, США занепокоєні через наміри керівництва самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» самостійно провести «вибори» на підконтрольних їм територіях. Чи була порушена тема окупації Росією Криму і причетності російських сил до бойових дій на сході України, наразі не повідомляється.

У своєму коментарі про зустріч двох президентів «Радіо «Свобода» пише про спроби хазяїна Кремля щось виторгувати у Заходу на українській та сирійській кризах: «Путін розіграв достатньо нахабну комбінацію: спочатку застрягнути занозою, а потім запропонувати вирішення». «Росія намагається вийти з української пастки через сирійські двері. Оскільки «Ісламська держава» і міграційна криза в Європі є реальною загрозою для США та їхніх союзників, сторони можуть, не втрачаючи обличчя, спробувати вийти з глухого кута у стосунках», — сказала у своєму коментарі Бі-Бі-Сі російський експерт, директор Центру європейської безпеки Тетяна Пархаліна. «До еліт Росії і Заходу прийшло усвідомлення глибини пастки, в яку всі ми потрапили у зв’язку з українською кризою. Треба відновити відносини хоча б на одному треку, якщо розв’язати українську проблему поки що не виходить», — додала вона. Американський експерт Марвін Кальб в інтерв’ю «Німецькій хвилі» сказав, що криза біженців грає на руку Путіну: «Російський президент хоче запропонувати ООН план мирного врегулювання у Сирії. Його метою є зняття економічних санкцій щодо Росії».