Америко, хелло!

22.09.2015

Минулого року 900 тисяч українців подали заявку на «Грін карту», яка дає право жити та працювати в Сполучених Штатах, і майже 5 тисяч iз них стали переможцями лотереї. «У Сполучених Штатах ми вважаємо, що є нація емігрантів, тож такими програмами шукаємо можливіть запросити до нас нових емігрантів», — сказав Джеремі Літтл, віце-консул Посольства США в Україні, розповідаючи про особливості програми «Зеленої карти».

У жовтні почнеться реєстрація на черговий етап розіграшу. Представники Посольства США нагадали, що Україна входить у список країн, вихідці з яких мають право брати участь у програмі. Реєстрація триватиме місяць, а результати лотереї будуть відомі лише у 2017 році. Наразі закінчується опрацювання заявок, які були подані ще у 2013-му.

За словами Джеремі Літтла, вимог до учасників небагато: аплікант повинен мати закінчену середню освіту або ж протягом останніх п’яти років мати 2-річний стаж роботи на посадах, які передбачають наявність такого рівня знань. Далі анкеті учасника присвоюється відповідний індивідуальний номер, і вже серед цих номерів комп’ютер, шляхом лотереї, обере переможців.

Представники посольства наголошують, що участь у програмі є безкоштовною, адже останнім часом зросла кількість шахрайств, пов’язаних iз поданням документів на участь у візовій лотереї. Усі заявки подаються в електронному вигляді винятково на веб-сторінці посольства (https://www.dvlottery.state.gov/).

Незважаючи на обмежений перелік вимог, процедура заповнення анкети має багато нюансів, яких потрібно дотримуватися. Джеремі Літтл та експерт з еміграційних питань Тетяна Братковська-Петрова виділили найпопулярніші помилки заявників. По-перше, можна подавати лише одну заявку, інакше анкета буде дискваліфікована. По-друге, під час реєстрації обов’язково треба зазначити усіх осіб, які, можливо, супроводжуватимуть заявника до Сполучених Штатів. До цього переліку входять всі біологічні діти віком до 21 року (неодружені). Пасинків, пасербиць, усиновлених дітей також треба вписувати, навіть якщо вони мешкають окремо від апліканта. Також у списку є чоловік чи дружина, але тільки якщо шлюб був зареєстрований державою. А от батьків заявника в обов’язковому переліку немає.

«Також ми часто бачимо, що апліканти подають старі фотографії, — продовжує Джеремі Літтл. — Тому цього року з’явилося нове правило: подавати можна лише ту світлину, яка була знята не пізніше, ніж шість місяців до реєстрації. І, звичайно, вносити якісь зміни в фотографію заборонено, інакше анкета може бути знята з конкурсу».

Перевірити результат заявник може самотужки на сайті посольства за допомогою індивідуального номера. «Посольство не буде повідомляти переможця про його виграш, — наголошує пан Літтл. — Тому, якщо людині приходить таке повідомлення, це точно — шахрайство».

Проте виграти в лотереї ще не означає отримати «Грін карту». Опісля переможці проходять співбесіду в посольстві, де, власне, і підтверджують всю подану про себе інформацію. Така співбесіда буде призначена ще протягом року після виграшу в лотереї. Хоча розмовляти англійською на співбесіді і не обов’язково, проте представники посольства наголошують, що виконати всі необхідні інструкції (прописані на сайті) все ж треба.

Найперше — не можна переносити дату співбесіди, інакше візи заявник не отримає. Експерт з еміграційних питань Тетяна Братковська-Петрова наголошує, що переможцю варто пам’ятати про те, що довідка про медичний огляд може зайняти більше часу, ніж здається. «Буває неприємна ситуація, коли переможцю призначено співбесіду, скажімо на 1 вересня, коли часу на опрацювання документів у нас залишився лише місяць, людина пішла на медичний огляд і з’ясувалося, що аналізи на туберкульоз, адже в країні високий епідеміологічний поріг захворювання, треба робити в кілька ступенів, які займають два місяці. І людині можуть не дати візи», — пояснила експерт з еміграційних питань.

Зрештою, отримавши візу, щасливчик, що таки здобув можливість жити у Сполучених Штатах, не буде отримувати від держави жодної соціальної допомоги і сам вирішуватиме всі проблеми з переїздом до далекої Америки, пошуком житла і працевлаштування. Втім, незважаючи на все це, бажаючих побудувати своє життя в США щороку стає тільки більше.

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>