Митарства українського трамвая

22.09.2015
Митарства українського трамвая

Поки чиновники вигадують, чим їм не вгодив вітчизняний виробник, кияни змушені їздити на трамваях минулого покоління. (з сайта eveningkiev.com.)

Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. Ішлося там, зокрема, і про впровадження в Україні політики національного протекціонізму, забезпечення прозорості та ефективності механізмів державних закупівель, захисту інтересів вітчизняних виробників, у тому числі шляхом запровадження системи електронних закупівель.
Нарешті, подумалося, український виробник зможе успішно продавати продукцію на внутрішньому ринку. Тож заживемо, створивши нові робочі місця, давши людям заробіток. Однак уже через кілька тижнів стало зрозуміло, що підпис міського голови — не більше, ніж галочка для звіту перед виборцями. Яскравою ілюстрацією цього став проведений нещодавно тендер із закупівлі 7 трамвайних вагонів для КП «Київпастранс».

Чуже в обгортці вітчизняного бренду

Як повідомлялося, Кабмін виділив чотирьом українським містам 100 мільйонів гривень на купівлю нових трамваїв. Це — Київ, Одеса, Львів та Маріуполь, які повинні додатково виділити ще понад 230 мільйонів гривень, щоб виконати умови субвенції (30% — від держави, 70% — від місцевих бюджетів). При цьому важливою умовою є те, що трамваї мають бути придбані у вітчизняних виробників з локалізацією виробництва не менше 65 відсотків. Зазначимо, що під локалізацією маються на увазі комплектуючі й деталі вітчизняного виробництва.

Тендерні закупівлі відбулися місяць тому. У торгах взяли участь СП «Електронтранс», ТОВ «Татра-Юг» та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод». Після розкриття документів пропозиція ТОВ «Татра-Юг» виявилася кращою за єдиним критерієм, вказаним в умовах тендера, — ціною. Однак згодом з незрозумілих причин акцепт надали СП «Електронтранс». Чи не тому, що в жовтні минулого року мер Віталій Кличко відвідував зазначене підприємство і заявив, що зробить усе можливе, аби у Києві з’явилися львівські трамваї?

Антимонопольний комітет України знайшов значні порушення в заявках учасників і був вимушений зобов’язати КП «Київпастранс» відмінити закупівлю. Запропоновані «переможцем» «Електронтрансом» — спільним українсько-німецьким підприємством — трамваї не відповідали технічним вимогам замовника. Більше того, як стало відомо, вони навіть не відповідали державним стандартам України. Причому, йдеться не про якісь дрібниці, а про дуже важливі характеристики: перевищення допустимої ширини кузова та навантаження на вісь, невідповідність гальмівної системи тощо. Ці недоробки напряму впливають на безпеку руху.

Як зазначалося вище, згідно з Державною цільовою програмою розвитку міського електротранспорту на період до 2017 року, за державні кошти можна купувати трамваї лише у виробників зі ступенем української локалізації не менше 80%, а львів’яни таким показником похвалитися не можуть. Адже за весь час існування підприємства вони зібрали лише два вузькоколійні трамвайні вагони зі 100% комплектуючих, що були завезені з Німеччини, Туреччини і Росії. І наразі «Електронтранс» не зібрав жодного вагона для широкої колії. Отже, про яку локалізацію йдеться? В даному випадку бюджетні кошти можуть і далі йти на розвиток іноземних економік.

Варто також зазначити, що «Український науково-дослідний інститут вагонобудування, який постановою Кабінету Міністрів України визнаний головною науковою організацією з питань пасажирського вагонобудування, також надав висновок, що вагони з параметрами, які є у «Електронтрансу», через технічні невідповідності державним стандартам до експлуатації допущені бути не можуть. Проти такого рішення КП «Київпастранс» подав заяву до прокуратури з вимогою визнання висновків науково-дослідного інституту недійсними. Цей факт говорить про те, що замовник свідомо намагався закупити вагони, які не можна було б використовувати. Як це він уже безкарно робив неодноразово.

Як один вагон дає роботу ста підприємствам

Водночас на ТОВ «Татра— Юг» — спеціалізованому підприємстві, яке освоїло повний цикл виробництва трамвайних вагонів, співвідношення вітчизняних комплектуючих доведено до 95%. У процесі виробництва трамваїв компанії «Татра-Юг» бере участь близько 100 інших вітчизняних підприємств — виробників матеріалів і комплектуючих, зокрема і більше десятка великих підприємств Києва. При повному завантаженні завод здатен випускати 100 вагонів на рік, забезпечувати роботою більше п’яти тисяч людей.

Система рекуперації, впроваджена на трамвайних вагонах «Татра-Юг», дозволяє економити до 50% електроенергії в порівнянні з вагонами чеського виробництва, які зараз експлуатуються в містах України. У трамвайних вагонах «Татра-Юг» унеможливлено витікання мастильних матеріалів на дорожнє полотно. Вони не ламаються і відповідають державним стандартам України та Європи. На даний час трамваї компанії «Татра-Юг» експлуатуються у більш ніж 20 містах нашої країни.

Жодне інше вітчизняне підприємство не може похвалитися подібними показниками.

Мінекономрозвитку в найкоротший час повинне провести атестацію виробництв усіх виробників трамвайних вагонів в Україні з визначенням, у тому числі й локалізації, щоб унеможливити відтік бюджетних коштів за кордон.

Особливі потреби столичної влади

Та в нашій країні будь ти хоч і золотий, а ґандж шукатимуть. Так сталося і з «Татра-Юг». Зокрема, міська влада побачила, що запропоновані підприємством вагони нібито мали лише 35% низької підлоги. З’явилися нікому не відомі експерти та громадські активісти, долучилися й самі чиновники, які почали вимагати від київської влади купувати тільки низькопідлогові трамваї — як панацею від транспортних проблем людей з особливими потребами. Претензії, здавалося б, цілком логічні.

Ніхто, правда, не задумувався, що трамваї дизайну, схожого на вагони компанії «Татра-Юг», курсують вулицями Цюріха та європейських столиць, і європейці зовсім не вважають їх несучасними. Зауважимо, що трамвайний парк у Європі тільки на 20-30% є низькопідлоговим. А компанія «Татра-Юг» може виготовляти вагони будь-якого дизайну та висоти підлоги.

Транспортні проблеми людей з особливими потребами в Старому світі вирішують інакше. Спочатку для них готують міську інфраструктуру, щоб вони могли користуватися транспортом узагалі. А чи готова інфраструктура у нас? Яка користь від низькопідлогового трамвая людині у візку, якщо вона навіть на перон не може потрапити через відсутність елементарних пандусів і з’їздів? Чи столичні чиновники вважають, що візочник донесе візок до перону, а з перону в салон уже буде заїжджати? Ця вимога — суцільний популізм, намагання завуалювати справжні — далеко не на користь наших виробників наміри київської влади. До слова, компанія «Татра-Юг» уже виготовила і поставила Києву трамваї з низьким рівнем підлоги та зі спеціальними місцями для людей з особливими потребами. Але через згадані проблеми міської інфраструктури ці люди не мають можливості ними користуватися.

Трохи згодом після підписаної вищезгаданої Угоди щодо наповнення внутрішнього ринку вітчизняною продукцією стало відомо, що київська влада веде переговори з польською стороною, аби придбати на вигідних умовах трамваї європейського класу. Про це мер Києва Віталій Кличко заявив у Польщі після візиту на підприємство Pesa, де підписав із польською компанією меморандум про виробництво трамваїв для української столиці.

Компанія Pesa хоче залучити експортне фінансування для виробництва цієї партії трамваїв. Спочатку йдеться про отримання кредиту уряду Польщі на 10 млн. євро для реалізації інфраструктурних проектів у Києві, додатково до 100 млн. євро, які польський уряд пообіцяв надати в кредит Україні на розвиток інфраструктури. Як зазначили в Pesa, компанія вже провела переговори з Міністерством фінансів, Міністерством економіки та державним банком BGK щодо отримання наступного додаткового фінансування на виробництво 50 трамваїв для Києва.

«Незабаром ми отримаємо польські трамваї на тестові випробування на київських вулицях. Це — енергоефективний, технологічний транспорт, з Wi-Fi, онлайн-діагностикою, красивий і комфортний, — сказав мер Києва. — Сподіваюся, найближчим часом ми узгодимо алгоритм наших дій — від технічної документації до оптимальної моделі фінансування».

Ось вам справжня ціна заяв влади і реальні справи. Навіщо купувати своє, коли можна транжирити кошти на чуже? І, що найприкріше, — остаточно знищити вітчизняного виробника ТОВ «Татра-Юг», залишивши його без ринку збуту. Перший удар по вітчизняному виробнику трамваїв київська влада вже зробила, коли за результатами тендера в 2013 році підписала договір із компанією «Татра-Юг» на виготовлення семи трамвайних вагонів спеціальної конструкції для швидкісної лінії. Проте від готової продукції муніципалітет відмовився, мотивуючи свої дії відсутністю коштів, поставивши підприємство на межу банкрутства. Отже, нічого нового в наступі на українське виробництво в діях столичної влади немає. Це є систематична боротьба проти вітчизняного виробника.

І все ж під тиском урядових рішень (інакше кошти не отримаєш) КП «Київпастранс» оголосило про проведення нового тендера. Як і варто було очікувати, цього разу тендерна документація підігнана під конкретні показники вагонів СП «Електронтранс», які не відповідають державним стандартам. Також з’явилася інформація, що керівництво «Електронтрансу» домовилося з Міністерством інфраструктури про зміну норм ДСТУ, щоб технічні характеристики їхніх вагонів відповідали вимогам. Справжнісінька авантюра. Стандарти, на щастя, так легко не підганяються.

Безпека пасажирів, закони України, підтримка вітчизняного виробника повинні стати засадничими критеріями у визначенні переможця даного тендера. Таким чином, придбання трамвайних вагонів для українських міст може стати як реальним кроком на шляху оздоровлення вітчизняної економіки — у разі, якщо замовленнями забезпечити дійсно українського виробника, — так і повним знищенням галузі машинобудування — якщо продовжити практику купівлі імпортних трамваїв під виглядом вітчизняного бренду.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>

  • Київ без Стуса?

    У людських спільнотах прийнято називати сквери, сади і парки іменами видатних особистостей. Особливо ж дерева, які «бачили» тих чи інших історичних діячів: «Липа митрополита Петра Могили», «Дуб Максима Залізняка», «Шевченків дуб». У Святошині були такі Стусові сосни... Він ними милувався, писав про них, водив до них свого сина. >>