«Тобі сидіти, а тобі не сидіти»

Такого маски-шоу Верховна Рада не знала за всі роки незалежності. Минулого четверга більшість керівників силових структур країни — Генпрокурор Віктор Шокін, глава МВС Арсен Аваков, голова СБУ Василь Грицак, начальник УДО Валерій Гелетей — прийшли до ВР у численному супроводі своїх бійців, оперативників та слідчих. Усе заради публічного затримання нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука, якого підозрюють у хабарництві. Мета була досягнута завдяки емоційному «бліцкригу» та порушенню процедури зняття недоторканності. Наступного дня «радикали» зареєстрували у Вищому адміністративному суді позов про визнання незаконним рішення ВР про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт депутата Ігоря Мосійчука. Але «потяг уже поїхав»: того ж дня Печерський райсуд Києва дав згоду на двомісячний арешт Мосійчука.

«Радикальна» такса

Отже, своє подання про надання депутатами згоди на затримання та арешт нардепа Ігоря Мосійчука Генпрокурор Віктор Шокін не без задоволення оголосив з трибуни ВР. Повний текст подання налічує 19 аркушів, у ньому прокуратура звинувачує Мосійчука у хабарництві, хуліганстві, погрозах або насильстві службовій особі, яка виконує громадський обов’язок, втручанні в діяльність судових органів, погрозі або насильстві щодо судді. Усі кримінальні правопорушення, згідно з даними слідства, були вчинені «радикалом» у період iз жовтня 2014 по вересень 2015 року.

Утім подання про зняття недоторканності з Ігоря Мосійчука навряд чи вразило б обранців, якби стосувалося лише давно відомих епізодів «хуліганки», вчинених ним із колегами по фракції в суді Маріуполя, селищній раді Коцюбинського чи у прес-центрі Чернігова тощо. Значно більший ефект спричинив оприлюднений Генпрокурором просто в сесійній залі оперативний відеозапис, на якому Мосійчук нібито просить і отримує хабара за допомогу в підприємницькій діяльності.

За версією слідства, на рідній Полтавщині до нардепа Мосійчука звернувся посередник, який попросив допомогти одному з підприємців отримати дозвіл у Держслужбі геології та надр на розробку піщаного кар’єру. На відео, знятому в полтавському ресторані «Мюнхен», видно і чути Мосійчука, який каже, що за ліцензію треба «мінімум сто тисяч гривень нести». Мовляв, він може прикрити комерсантів від зайвого інтересу, який можуть проявити до видобутку піску силові органи області, окрім прокуратури. В іншому епізоді видно, як нардеп приймає від посередника якісь пачки (на відео чітко не видно, чи справді це гроші. — Ред.), але обоє жартують, згадуючи відому фразу про «все, що нажите непосильною працею».

На оперативному відео є й інші епізоди, наприклад, щодо боротьби з незаконною забудовою у Переяслав-Хмельницькому. Тут «радикал» уже оголошує розцінки за інші види сприяння: мовляв, підготувати депутатський запит коштує приблизно 10-15 тис. доларів, а депутатське звернення потягне на 3-5 тис. «зелених».

Не дивно, що після перегляду такого «кіно» від пана Шокіна 262 депутати, переважно на емоціях, проголосували за притягнення до кримінальної відповідальності та арешт свого колеги Мосійчука. «Бізнес» нардепів, який полягає у лобіюванні інтересів комерційних структур, сталі розцінки на запити та звернення не є чимось новим і раніше не відомим (Мосійчук тут не є піонером, хіба що першим «засвітився»). Утім більшість обранців вочевидь чітко зрозуміла попереджувальний сигнал від влади: хто проти нас, той може бути наступним...

Чи лише одна вівця в отарі паршива?

Звісно, згідно з процедурою, подання Генпрокурора на Мосійчука спочатку мав би розглядати Регламентний комітет ВР, як це було у випадку з Сергієм Клюєвим, який встиг утекти з України. Але керівник провладної фракції БПП Юрій Луценко вигукнув лише одну фразу в бік спікера: «Ad hoc!», що означає одноразове відхилення від стандартної процедури. І голова ВР Володимир Гройсман, заявивши, що він шокований побаченим і що «треба захистити парламентаризм, незважаючи на те, що в нашій отарі є паршива вівця», поставив питання Мосійчука на голосування про включення в порядок денний, а потім і про притягнення його до відповідальності.

При цьому спікер не дав слова ні лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку, ні самому Ігорю Мосійчуку. Хоча процедура зняття недоторканності для вітчизняного парламенту не є новою: той же Клюєв свого часу таку можливість висловитися мав. Уже в кулуарах пан Мосійчук заявив про змонтоване відео, хоча під час його перегляду в сесійній залі він, як і Ляшко, мав кам’яне і дещо перелякане обличчя.

Одразу після зняття недоторканності з Мосійчука слідчі обшукали його авто, припарковане біля ВР — чорний Lexus, не заявлений у декларації нардепа. Обшукати ще й парламентський кабінет «радикала» не вдалося через спротив Ляшка, який оголосив його власністю фракції, членів якої недоторканності не позбавляли. Самого Мосійчука у супроводі численних бійців спецпідрозділу «Альфа» (в повному бойовому екіпіруванні) вивели у внутрішній двір парламенту і відвезли на допит у ГПУ.

Уже під час обрання запобіжного заходу Мосійчуку минулої п’ятниці у суді нардеп заявив, що кримінальне провадження проти нього сфальсифіковано, а його помічника Віталія Мірошниченка нібито навіть катували задля вибивання потрібних свідчень. Утім Печерський райсуд столиці обрав для нардепа запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Клопотання захисту про можливість внесення застави було відхилено. У відповідь на це Мосійчук оголосив голодування і заявив, що за ґратами вживатиме лише воду.

Зазначимо, що Ігорю Мосійчуку не звикати до арештів: за націоналістичну діяльність він «сидів» іще за часів президентства Кучми, а також перебував під слідством у часи Януковича. Як фігурант «справи васильківських терористів» він перебував у Київському СІЗО у 2011—2014 рр. На волю, як політв’язень він вийшов лише навесні 2014 року, після перемоги Революції гідності.