В останній місяць літа Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк повідомив про підвищення заробітної плати, спипендій та пенсій уже з першого дня осені, однак у вересні розміри виплат залишилися на попередньому рівні. А все тому, що лише у минулий четвер депутати заднім числом (1 вересня) підтримали урядовий законопроект про збільшення усіх виплат на 13 відсотків. «Для багатьох заробітна плата зросла від 200 до 600 гривень. Це підвищення не вирішить усіх проблем, але це не закінчення. Видатки на соціальну політику в бюджеті 2016 року будуть зростати», — каже міністр соціальної політики Павло Розенко. Підтримує Розенка і Міністерство фінансів, де планують встановити мінімальну зарплату з 1 січня наступного року на рівні 1378 гривень, а прожитковий мінімум — 1330 гривень. Утім у відомстві зазначають, що ці підвищення не останні: з 1 грудня 2017 року планують збільшити прожитковий мінімум до 1611 гривень, а з грудня 2018-го — до 1700 гривень.
Але того ж четверга адміністративний окружний суд столиці визнав незаконним «жебрацький» прожитковий мінімум і зобов’язав Кабінет Міністрів переглянути його. Ініціатором позову до Кабміну ще у квітні цього року став керівник проекту «Відкритий суд» Станіслав Батрин. Правозахисник вважає незаконними дії уряду щодо встановлення прожиткового мінімуму в розмірі 1218 гривень. «Це несправедливо, це незаконно і це принизливо для нас як для громадян — миритися з тим, що уряд замість реформ переконує нас жити в «рожевих окулярах» і оцінювати своє життя в +1 218 грн. на місяць, або 7 грн. за годину. Всі попередні рішення уряду можна вважати популізмом», — переконаний Батрин. У ході слухання справи було встановлено, що уряд не може надати докази того, що розмір прожиткового мінімуму був визначений на підставі науково-громадської експертизи, як того вимагає Закон України «Про прожитковий мінімум». Ініціатори позову до Кабміну ставлять за мету обґрунтувати і зафіксувати прожитковий мінімум на рівні не менше семи тисяч грн. Підтримують правозахисника й пересічні українці, переважна більшість яких ледве зводить кінці з кінцями. «Мені підвищили зарплату на сто з хвостиком гривень. Можливо, десь у райцентрі це якось покращить життя, але аж ніяк не в столиці. У супермаркеті та в аптеці ціни кусаються, вартість комунальних послуг зросла, проїзд теж не з дешевих. Якби не зарплата чоловіка «у конверті», ми б не жили, а виживали»,— розповідає киянка пані Галина.
Крім того, суд зобов’язав уряд переглянути вміст наборів непродовольчих товарів, продуктів харчування та послуг для основних соціально-демографічних груп населення, оскільки «споживчий кошик» затверджували ще в 2000 році. У Міністерстві фінанасів кажуть, що до 2015 року «проводили роботу» щодо формування нових наборів, проте уряд не приймав відповідних рішень про затвердження «споживчого кошика».