Зі скрипом і рипом

Менше діла, більше слів

Учорашнє голосування в парламенті не стало винятком. Депутати лише з шостої спроби спромоглися проголосувати за порядок денний третьої сесії. Так само п’ять голосувань знадобилося для відставки керівника апарату парламенту Валентина Зайчука, хоча останній особисто звертався до депутатів із проханням підтримати його рішення. Спікеру парламенту Володимиру Гройсману довелося навіть кілька разів оголошувати перерву. Як зазначив на «Фейсбуці» народний депутат від БПП Сергій Лещенко, блокували голосування фракції Радикальної партії та «Батьківщини», доки зрештою дефіцит голосів не покрив Опозиційний блок. «Подяка» «Батьківщині» та Ляшку за те, що блокували звільнення одіозного керівника апарату Верховної Ради. Цинізм ситуації в тому, що далі на ток-шоу ці фракції будуть розповідати, що в парламенті не працює коаліція», — написав депутат.

Також тричі довелося ставити на голосування закон про державні закупівлі, який міністр економіки Айварас Абромавічус назвав антикорупційним і заанонсував, що його прийняття дозволить економити близько 50 млрд. грн. на рік. Закон передбачає спрощення участі у процедурах закупівлі, підвищення вартісної межі щодо застосування норм закону для закупівлі товарів та послуг до 200 тис. гривень, робіт — 1200 тис. гривень, а застосування процедури запиту цінових пропозицій — до 500 тис. гривень  тощо. Зрештою, його підтримав 251 народний депутат і Рада знову пішла на перерву.

Можна припустити, що й надалі в роботі парламенту буде більше пауз, ніж результативної дiяльностi, бо питання, винесені на порядок денний лише цього тижня, досить принципові. Зокрема — відставка кількох міністрів і можлива ротація в уряді. Перший у цьому списку — міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, який ще в липні подав у відставку, але досі залишався при посаді. А претензій до міністра-варяга накопичилося чимало не лише в народних депутатів. Передусім — це вкотре провалена програма держзакупівель ліків (нагадаємо, що саме через це пішов у відставку і попередник Квіташвілі — «майданівський» міністр Олег Мусій). І в першу чергу вакцин — лише в цьому році склалася катастрофічна ситуація з протитуберкульозною вакциною БЦЖ, яка відсутня практично в усіх пологових будинках, зниження рівня вакцинації призвело і до виявлення кількох випадків захворювання на поліомієліт, що кілька років уже не спостерігалося ні в Україні, ні в Європі.

Другим у списку на звільнення стояв віце-прем’єр Валерій Вощевський, який обійняв цю посаду за квотою Радикальної партії і після демаршу Олега Ляшка змушений був також подати у відставку. Власне, нічим особливим він не запам’ятався. Однак депутати вирішили перед голосуванням заслухати звіт міністрів-відставників і викликали їх у парламент. Утім і це не допомогло — після проваленої четвертої спроби прийняти відставку Вощевського Володимир Гройсман оголосив про закриття ранкового засідання.

Хто на новенького?

Коаліційна лихоманка, яка охопила парламент, змушує політологів та експертів всерйоз замислитися над можливим розвитком подій. Очевидно одне — після демаршу Ляшка і формального зникнення конституційної більшості коаліція розділилася на дві частини: з одного боку — дві провладні мега-фракції — БПП та «Народний фронт», з іншого — «Батьківщина» та «Самопоміч», які в умовах катастрофічного падіння рейтингу провладних сил («Народний фронт» навіть відмовився від участі у цьогорічних місцевих виборах) раптом отримали змогу взяти реванш, тому почали говорити з владою мовою ультиматумів. Як мінімум — вони можуть торгуватися за посади в уряді, тому найближчим часом тут варто очікувати значну кадрову ротацію (очевидно, що заміною міністра інфраструктури Андрія Пивоварського та, ймовірно, — міністра енергетики Володимира Демчишина, справа не закінчиться). Якщо не вдасться домовитися — «Батьківщина» та «Самопоміч» можуть піти на розвал коаліції та дострокові парламентські вибори. В нинішніх умовах вони мають шанс отримати набагато більше, як рік тому.

Юлія Тимошенко пішла ще далі — в ефірі ток-шоу Савіка Шустера вона заявила про необхідність відставки всього уряду. Експерти припускають, що зроблено це свідомо, з прицілом на звільнене прем’єрське крісло. «Її позиція очікувана. Тимошенко — політик, готовий бути Прем’єром сім днів на тиждень і 24 години на добу. Але тут є фактор пам’яті. Думаю, Петро Порошенко добре пам’ятає події 2005 року, — це перше. Друге — у Тимошенко немає голосів. Вона могла б з усіма домовитися, окрім двох найбільших фракцій — БПП і «Народний фронт». Тому вона буде, як коршун, кружляти над Кабміном, чекати зручнішої можливості для атаки», — зазначив політолог Євген Магда. З цієї ж причини малоймовірною видається і відставка Арсенія Яценюка. «Це могли б зробити давно, але проблема в тому, що є достатньо голосів, щоб його звільнити, але немає 226 голосів для нового Прем’єра. У нинішній ситуації фракція «Народного фронту» має золоту акцію. І мені важко уявити розклад, за якого вона голосувала б за когось замість Яценюка», — стверджує експерт.

Зберегти стабільність коаліції і зменшити амбіції двох міноритарних фракцій може ситуативне єднання провладних сил із групою «Воля народу», яку очолював покійний Ігор Єремєєв. Однак парламентське бродіння триватиме, причому як в одному, так і в іншому напрямку. Так, після скандального голосування поправок до Конституції про свій вихід із фракції БПП заявили Богдан Матківський, Олег Мусій та Олександр Шевченко. Натомість, за словами представника радикалів, командира батальйону «Луганськ-1» Артема Витка, він та ще двоє його колег відмовляються залишати коаліцію. До речі, і сам Ляшко та його соратники формально не написали заяву про вихід із коаліції. «Це серйозна парламентська криза, яка протягом 1-2 місяців може закінчитися переформатуванням діючої парламентської коаліції. Але в цьому не бачу проблеми, є два виходи: повне переформатування коаліції і зміна уряду, відмова від партійних квот, боротьба з хабарниками. А другий — дострокові парламентські вибори», — вважає народний депутат Тарас Батенко.

Доживемо до виборів?

Утiм практично всі експерти сходяться на думці, що до виборів ніхто радикальних кроків робити не буде. Хоча й продуктивною назвати роботу парламенту буде складно. А шкода — лише цього тижня парламент, крім кадрових питань в уряді, мав розглянути низку законопроектів щодо соціального захисту інвалідів та бійців АТО, підвищення соціальних стандартів та реструктуризації боргів, голосування переселенців на місцевих виборах, конфіскації майна представників минулої влади та мораторію на відпускання під заставу та домашній арешт заарештованих корупціонерів нинішніх. Також учора до парламенту уряд передав проект держбюджету на 2016 рік (згідно з регламентом, уряд має це зробити до 15 вересня, однак і урядовці, і депутати зазначають, що документ зовсiм сирий, тому його повернуть на доопрацювання і розглядатимуть ближче до кінця року).

Серед інших питань — звіт силовиків про розслідування подій під Верховною Радою 31 серпня, призначення антикорупційного прокурора тощо. Якщо ж не вдасться налагодити конструктивну роботу, не виключено, доведеться дослухатися до пропозиції першого заступника глави фракції БПП Ігоря Кононенка про парламентські канікули до виборів. «Можливо, нам потрібно попрацювати цей тиждень у пленарному режимі й наступний пленарний тиждень. І зробити перерву і все-таки не перетворювати майданчик парламенту на піар перед місцевими виборами. На мій погляд, зараз у залі більше політичного піару, ніж реальної праці на користь країни», — заявив учора він.

Хоча, якщо бути відвертими, парламент завжди використовували партії не стільки для «реальної праці», скільки для піару. Так що, навряд чи чергові канікули змінять ситуацію.