Крій Заозерного: тут затісне, там спадає

Від Печерських пагорбів до найдрібнішої начальственної голови соціальна реклама безвідповідально обіцяє українським селам миттєвий ренесанс завдяки децентралізації. Однак місцевий люд, принципово обираючи подальшу долю свого села, опускає на грішну землю ілюзорні креслення можновладців. А скороспіле ламання через коліно доводить до складних драматичних колізій. Так, у селі Заозерне, що в Тульчинському районі, попередня схема майбутнього партнерства викликала справжній спротив.

Голова крокує в ногу чи збиває стрій?

Мешканці села зажадали приєднатися до сусіднього міста Ладижин, стати частиною його громади. А от заозернянський сільський голова вирішив приєднати до очолюваного ним села ще три сусідні населені пункти і увійти, як попередньо затверджено в Програмі децентралізації області, до складу Немирівського повіту. Тульчинський, Немирівський та Тростянецький (на чиїй території розташований Ладижин) райони — сусіди. Однак процес децентралізації, що передбачає створення повітових центрів, позбавляє міста Тростянець і Тульчин статусу райцентру, вони очолять нехай і доволі великі, але лише громади. Натомість повітовими центрами має залишитись Немирів та стати — Ладижин. А довколишні села розподіляли, вочевидь, до пуття не розібравшись з географією. Бо від згаданого Заозерного до Ладижина всього 6 кілометрів (місцевим і пішки не складно дійти), а до Немирова — майже 50, ще й катастрофічна відсутність зручних доріг.

«До Немирова і самим далеко їхати, і дітей не повезеш, а пенсіонерам і зовсім важко. За тридев’ять земель опиниться маса необхідних адміністративних і соціальних послуг, які є поруч, в Ладижині. Нам тут буде просто, зручно, вигідно. Це ж — як рукою подати», — каже жителька села Заозерне Оксана Базилюк.

Селяни самі організували місцевий референдум. І за приєднання до Ладижина  проголосувала більшість мешканців Заозерного.

Одна з ініціаторок проведення референдуму, Марія Гонтарук, розповіла: «Референдум відбувся і в Заозерному, і в Ладижинській міськраді, 98 відсотків людей відповіли «так». Тобто, вони також згодні прийняти Заозерне в Ладижинську громаду».

Серед 2 відсотків тих, хто голосував проти, — сільський голова та депутати сільради, які хочуть об’єднати Заозерне з трьома сусідніми селами для Немирівського повіту.

«У депутатів є чітка позиція, що село має бути центром, громадою. Не йти під сильне місто, а самому ставати сильним», — озвучує свій резон сільський голова Олександр Олійник. То чия ж точка зору візьме верх?

Перекроюватиме села... парламент

У районній раді кажуть, що остаточне рішення має бути за селянами. Самі жителі села Заозерного вирішуватимуть, чи приєднатися до міста, чи об’єднатися із сусідніми селами. Мовляв, якщо вони захочуть приєднатися до Ладижина, то ніхто не буде заперечувати. «Але це забере значно більше часу, бо такі зміни тягнуть за собою корегування адміністративних меж. А для цього вже потрібно рішення Верховної Ради», — пояснює голова Тульчинської районної ради Олексій Авраменко.

Більшість районних чиновників переконані: Заозерному треба долучитися до міста, адже без цивілізованої інфраструктури навіть у спілці з кількома сусідніми селами воно не стане самодостатнім. У місті ж є все необхідне: медицина, освіта, соціальні служби. А як же обіцяні кошти селам — центрам громад?..

Процес переродження (чи відмирання — як кому пощастить) сільських громад примусив поглянути на наші колиски автентичності дещо глибше. Адже, хоч як би там було, для більшості українських сіл життя зробило величезне коло й повернулось на те саме місце, звідки й вийшло у мандри на початку двадцятого сторіччя. Може, для когось останні сто років і стали фантастичним стрибком, у якому світ пересів із кінського сідла в атомне, вирвався в космос і виростив із клітини овечку Доллі, але всі ці досягнення існували у паралельному для села світі. А селянин так само піднімається удосвіта, так само поспішає вчасно кинути зерно в борозну, виглядає сонце та дощ і виснажується від тяжкої праці.

От тому і гризуть сумніви: чи справді має лихий намір амбітний сільський голова, прагнучи об’єднати навколо себе декілька сіл і зростати в новій якості та міцніти в новій конфігурації. Чи такий він уже романтик? Бо хто знає, як там буде в приймах у гоноровитого міста енергетиків — Ладижина? Чи просто не хоче втрачати звичного статусу? Бо тепер у приєднаних селах голів не буде — лише старости...

Як не втомлюються повторювати чиновники, останнє слово — таки за людьми, саме вони зараз мають добре зважити, до кого їм варто горнутись. Не відчувають у собі сил, не бачать потенціалу, щоб самотужки створити сильну громаду? Отже, треба йти до сильного сусіда.

Тільки є тут одна заковика. Заозерне — не з простих сіл. Розташоване в санаторно-курортній зоні на березі Південного Бугу, відтак має досить непогану перспективу. Тут уже чимало років працює дитячий санаторій «Подільський Артек». То, може, уся оця суперечка— просте перетягування канатів майбутніми повітовими Ладижина та Немирова?..

А тим часом в обласній адміністрації наполягають пришвидшити процес об’єднання громад. Аби лише при надмірно високій швидкості не сліпими народилися ці об’єднання.