Терпець уривається

Якщо ще півтора року тому українці щиро вірили, що життя в Україні можна швидко змінити на краще і були готові пожертвувати для цього не лише власним часом і своїми статками, а навіть здоров’ям, а подекуди — і життям (а багато хто так і зробив, поповнивши лави Небесної Сотні чи загинувши в ході бойових дій на сході України), то нині градус суспільного ідеалізму різко впав. Такі тенденції засвідчили оприлюднені днями результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова вiд 22 до 27 липня 2015 року в рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму за фінансової підтримки  програми  Європейського Союзу (було опитано 2011 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької та Луганської областей).

Так, лише 32% українців мають певну надію, однак загалом не вірять в успішність реформ, які зараз намагається здійснювати влада, 30% уже не вірять нікому і нічому, і тільки третина (30%) ще сподівається, що ці реформи увінчаються успіхом. При цьому майже половина українців (48%) вважає, що нова українська влада не досягла жодного прогресу в здійсненні реформ. Кожен четвертий громадянин вважає, що було зроблено приблизно 10% того, що слід було зробити, кожен десятий — що зроблено не більше третини, і 3% — не більше половини. Тих же, хто гадає, що влада вже зробила більше половини iз запланованих реформ, назбиралося аж 0,6%. До списку пріоритетних реформ респонденти внесли викорінення корупції — так вважають 65% опитаних, реформу органів правопорядку (58%), пенсійну реформу та реформу системи соціального захисту (40%), а також реформу сфери охорони здоров’я (36%).

Причиною цього стало різке зниження соціальних показників життя населення. Практично кожен українець відчув на собі наслідки поточної фінансово-економічної кризи: 59% — дуже серйозно і ще 37% — певною мірою. Головним економічним наслідком кризи для більшості населення стало зростання цін (75%) і пов’язані з цим зменшення купівельної спроможності щодо одягу та речей (72%) та продуктів харчування (67%), обмеження купівлі ліків і медичних послуг (55%). Зменшення заробітної плати відчув кожен четвертий українець. Тому нескінченно терпіти і далі зниження рівня життя готові лише 8,5% населення, 27,9 % дають владі на виправлення ситуації не більше року, а 33,3% респондентів назвали своє матеріальне становище і так нестерпним.

Цікаво, що головним гальмом для проведення реформ українці вважають уряд, а ще олігархів (по 51,5 %). За ними йдуть державні чиновники та політичні сили, що входять до складу коаліції (по 44 %). Щодо Президента, то оцінка його впливу на ситуацію розділилася практично порівну: 39,1 % вважають його гальмом реформ, тоді як 36,8 % — рушієм. Найбільшу надію українці покладають на волонтерів та громадські організації (22,4%) та населення (18,5 %). При цьому, на запитання «А що особисто ви готові робити для успішної реалізації реформ?» 28,1% відповіли, що «реформами повинен займатися уряд та органи влади, а не  громадяни», 23% — «нічого,  бо не вірю в успіх реформ», а ще 27,9% — «уважно стежити за інформацією у ЗМІ щодо здійснення реформ».

Головною причиною нинішньої соціально-економічної кризи українці назвали корумпованість представників влади (так вважають 72%), олігархізацію економіки (54%), некомпетентне управління соціальною й економічною сферами з боку політичного керівництва країни (47%) та відсутність стратегії соціально-економічного розвитку (35%). Воєнні дії на Донбасі  як причину нестабільності назвали 30% опитаних.

Як зазначають експерти Фонду «Демократичні ініціативи», за останні півроку кількість тих, хто готовий терпіти труднощі заради здійснення реформ зменшилася на 8%, натомість кількість тих, хто терпіти не готовий, зросла на 11%.  Нагадаємо, що це були результати громадської думки станом на липень. Нині ж, враховуючи відсутність видимих результатів як в економіці, так і в суспільному житті, ці показники можуть ще змінитися, і не в кращий бік, особливо з настанням холодів, коли населення отримає платіжки за новими тарифами. Для владних структур це має бути тривожним дзвіночком. Бо, як уже зараз жартують українці, якщо не вистачить грошей на комуналку, вони підуть грітися біля бочок та шин на Майдані. Така у нас склалася традиція.