У Львові презентували англомовне видання «Два світи — одна ідея. Десять років листування Міжнародної амністії, Група 11, з українським політв’язнем Зеновієм Красівським». Починалося воно у 1977 році. Зеновія Красівського — активіста, якого заарештовували за «розпалювання націоналістичних настроїв серед українців», створення нелегальної організації Український національний фронт і «зраду батьківщини» — уже ізолювали в радянській психіатричній в’язниці. До його імені привернули увагу міжнародної організації з прав людини Віктор Файнберг та Анатолій Радигін — колишні в’язні сумління, яким у середині 1970-х пощастило потрапити із СРСР на Захід. Усього Зеновій Красовський провів у неволі за кілька «ходок» 21 (!) рік. Презентували книгу його друзі та упорядники: Анна Процик, Мирослав Маринович, Юрій Зайцев та Ігор Калинець.
«Коли у в’язниці довідалися, що днями має прибути український націоналіст, так Зіновій завжди себе позиціонував, посміхалися і питали, про що з ним говорити. Але з першого моменту Красівський полонив усіх. Він став їм учителем і дороговказом, як згадують його сучасники. Думаю, що кращого портрета годі й шукати, — поділилася упорядниця й перекладач книги Анна Процик. — Він завжди категорично відмовлявся від компромісу з корумпованим і дискредитованим комуністичним керівництвом. Ми розпочали нашу особисту кореспонденцію саме в той час, коли СРСР уже розпадався, і ось що писав мені Зеновій Михайлович: «Ми всі знаємо, що совєтська держава — це узурпація, але робимо вигляд, що можемо мати тут демократичні відносини, та навіть парламентерську боротьбу».
«Це покоління іноді називають «Люди без страху, понад страх». Це дійсно так, ми не відчували страху, у нас була мета, ідея. Ми знали, що будуть арешти і смерті, але ми все одно не боялися. Не боявся і Зеновій Красівський», — підкреслив український поет Ігор Калинець.
Днями на Форумі видавців у Львові представлять ще одну книгу листування Зеновія Красівського та його дружини Олени Антонів «Благословенні душі, що вміють випромінювати...». Автором ідеї був Євген Сверстюк.