Незалежні та багаті

Ситуація з фінансуванням у вищих навчальних закладах України нарешті вирішена. Уряд України одноголосно підтримав Постанову про порядок банківського обслуговування вищих навчальних закладів, наукових установ і закладів культури. Таким чином, усі кошти, які надходитимуть на рахунки навчальних закладів, будуть розподілятися на потреби університетів, а не в державний бюджет. «Я ніколи не могла зрозуміти, чому навчання коштує мені 25 тисяч гривень на рік, а в інституті мікрофон в аудиторії не можуть полагодити, ручку в туалеті замінити, врешті-решт туалетний папір покласти і на запитання, куди йдуть кошти, завжди відповідають — до бюджету. Сподіваюсь, тепер ситуація зміниться», — коментує «УМ» студентка КНУ імені Шевченка Софія Стеблій.

Міністр освіти та науки Сергій Квіт на своїй сторінці у «Фейсбуці» зазначив, що ця постанова має революційне значення для розвитку науки та освіти: «Фінансову автономію університетів проголошено напередодні першої річниці ухвалення Закону «Про вищу освіту».

Відтепер українські університети в межах реформи мають отримати фінансову, академічну та організаційну автономію. Окрім цього, створення освітніх програм стане справою самого університету, і заклад зможе створити такі освітні програми, які стануть унікальними та зручними саме для його специфіки викладання. «Якщо це справді вдасться зробити, то це буде дуже круто», — коментує «УМ» другокурсниця НПУ імені Драгоманова Ірина Старовойт. «Я навчаюся на факультеті готельно-ресторанного бізнесу, а вивчаю вищу математику, екологію та фізику. Мені цього достатньо було в школі. А в університеті хочеться отримувати знання за спеціальністю. Було б дуже добре, якби університет розробляв власні освітні програми», — додає у коментарі «УМ» дівчина. Таким чином навчальна програма не буде єдиною для всіх ВНЗ, вона залежатиме безпосередньо від можливостей та від якостей того чи іншого університету.

На переконання міністра, це нова модель освіти, яка дасть можливість підвищити рівень якості вищих навчальних закладів. Одержуючи автономію, університети беруть на себе відповідальність за якість навчання й наукових досліджень. Чимало фахівців на Заході стверджує, що такі зміни у взаєминах уряду й університетів обумовлені ідеєю «економічного раціоналізму», відповідно до якої ринкові механізми швидше, ніж держава, підвищують ефективність управління університетами. До речі, у новій редакції Закону «Про освіту» передбачається саме ця нова формула фінансування освіти. Вона ґрунтуватиметься на визначенні бюджетних витрат з розрахунку на студента, а не на освітній заклад, як це відбувалося зазвичай. Проте поки не всі студенти з оптимізмом дивляться на такі зміни. «Зважаючи на специфіку вишу, де я навчаюся, віриться з трудом, що кошти будуть спрямовані саме на ті речі, які нам, студентам, необхідні. Протягом року в туалеті не могли поміняти ручку, і двері постійно потрібно було тримати рукою. Проте це ще нічого, а от коли заходиш писати заяву, а тобі в секретаря не можуть дати папірець (мовляв, спустіться та купіть) — це вже занадто. Можливо, на паперi в законі й буде прописано, що гроші слід використовувати на потреби студентів, проте на ділі я не вірю в такий результат», — коментує «УМ» студентка Інституту журналістики Іванна Опенько.