«Гібридна» коаліція

Після гучного демаршу Олега Ляшка, який заявив про перехід в опозицію до влади, парламентська коаліція опинилася в невеликому ступорі — на черговому засіданні парламенту з першої спроби депутати навіть не спромоглися проголосувати за порядок денний. Що змусило відомих політологів та політичних експертів замислитися над тим, які процеси відбуваються в парламенті і чого варто чекати від нього найближчим часом. Утiм після серйозних консультацій із лідерами фракцій Президент поспішив запевнити, що коаліція працюватиме й надалі у форматі чотирьох фракцій. «Насправді, зараз йдеться не про збереження коаліції. Мова йде про збереження України. Рятування її від тієї руїни, яка була у XVII столітті, від того, що відбувалося на початку XX століття, коли були фантастичні мрійники Винниченко, Грушевський, інші, і коли була російська агресія, і чвари всередині залишили країну незахищеною перед російською агресією», — цитує слова Президента його прес-служба.

Утiм полегшено зітхати поки що рано. «Коаліція і раніше була хвора, а те, що відбувається зараз, — якісно нова фаза кризи, — стверджує директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. — Потенціал у скороченого формату коаліції є, але ризик виникне після місцевих виборів. Якщо «Самопоміч» чи «Батьківщина» отримають високий результат, то в них може з’явитися спокуса залишити коаліцію і почати свою гру. Але і це не критично. Думаю, Президент зробить усе, щоб не допустити виходу одразу двох фракцій, а брак голосів можна поповнити залученням групи «Воля народу», частини позафракційних депутатів чи тих, кого «Самопоміч» виключила зi своїх лав».

У тому, що саме місцеві вибори матимуть вирішальний вплив на долю парламентської коаліції, переконаний і директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. «У нас зараз іде гібридна війна, а в парламенті існує гібридна більшість. Ситуація парадоксальна — у Президента є аж дві більшості. Одна з них офіційна — це коли потрібно голосувати якісь непринципові питання. А якщо потрібно лобіювати російські інтереси — тут ситуативно підключаються Опозиційний блок, група «Відродження», незалежні депутати — існує біля дев’яноста депутатів, які керуються із Кремля і можуть бути задіяні для цього. Все покажуть місцеві вибори: якщо провладна більшість отримає більше 40% голосів у місцевих органах влади, то все буде стабільно. Але якщо результат буде менше 25% — можливий відтік голосів із провладної більшості і формування нової ситуативної коаліції. Але вона розвалюватися не буде», — переконаний він. Утім Володимир Фесенко виключає можливість створення коаліції на основі БПП, «Народного фронту» і Опозиційного блоку. «Це було б самогубство для провладних фракцій», — зазначив він у коментарі «УМ».

Очевидно, що і голосування змін до Конституції, які стали каменем спотикання для учасників коаліції, відбудеться після виборів, що днями підтвердив і сам Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам. Перспективи підтримання їх конституційною більшістю Володимир Фесенко оцінив так: «Якщо нічого в тексті запропонованих правок не зміниться — імовірність зібрати 300 голосів практично нульова. Якщо ж сепаратисти проведуть свої вибори не за українським законодавством — це дає моральне право переглянути текст змін до Конституції і виключити звідти скандальний 18-й пункт перехідних положень, і тоді позитивне голосування цілком можливе. Якщо ж цього не станеться — доведеться депутатам зібратися в парламенті, сідати й шукати компроміс. Інакше ніяк».

А от політолог Сергій Грабовський вважає, що єдиним виходом із ситуації, що склалася, є повне переформатування стосунків між Президентом і парламентом. «На жаль, парламентська коаліція одразу після створення перетворилася на фікцію. Вона не є ні парламентською, ні коаліцією. Вона є, так би мовити, принтером для штампування рішень, ухвалених в адміністрації Президента, менше — в уряді. Роботи самої парламентської коаліції практично не видно — закони ухвалюються за скороченою процедурою, без належного обговорення, з грубим порушенням регламенту. І голосування за зміни до Конституції показало, що коаліції як такої не існує, а є тимчасовий збіг інтересів у Блоку Петра Порошенка і Опозиційного блоку. У нормальних країнах парламент виконує законотворчу, законодавчу і контрольну функції, а у нас — закони вносяться зовні, їхнє обговорення найчастіше відбувається на телебаченні, та й контролю немає — міністри не приходять до парламенту, Прем’єр не звітує, куди ідуть гроші, ніхто не знає. Тому й рівень довіри до парламенту, як показує соціологічне опитування, близько 10 процентів». Зрештою, за Конституцією від 2004 року, яка формально у нас зараз чинна, в Україні діє парламентсько-президентська модель правління. А ніяк не навпаки.