Шановний пане Арсенію, Ви в унісон із Президентом задекларували децентралізацію влади, маючи намір передати всі повноваження і відповідальність місцевим органам влади, котрі повинні наповнювати місцеві бюджети і з яких мають відраховувати певний відсоток на утримання державних інституцій. На Прикарпатті поширився рух з організації діяльності територіальних громад, статус яких закріплений Конституцією.
Наївні активісти створення і функціонування територіальних громад підрахували річний дохід від акцизного автомобільного збору за торгівлю пальним на АЗС, яких у нашому невеличкому районі нараховується 32. Активісти порахували, що прибутку від цього виду діяльності вистачить, щоб у першому півріччі 2015 р. привести в порядок автомобільні дороги місцевого значення (їх у нас небагато) і дати поштовх розвитку туристичної галузі. Але не так сталося, як гадалося.
Що стосується передачі повноважень і відповідальності, для цього великих зусиль центральної влади не потрібно, знайдуться голоси й у ВР. А от Ваше твердження про те, що місцевим бюджетам вистачить коштів, які надійдуть від оподаткування нерухомості й акцизного збору від торгівлі алкоголем, то це вже не децентралізація, а стовідсоткова централізація. Ви часто наголошуєте, що людям потрібно говорити правду, а я прошу, щоб Кабмін почув мою правду.
Я людина поважного віку, в минулому кадровий офіцер — льотчик із 30-річним стажем. За часів СРСР офіцерський склад завжди відчував проблему житла. Двадцятирічна черга не увінчалася успіхом, а депозит так і залишився в Ощадбанку СРСР. Тож, вийшовши у відставку, я повернувся на малу Батьківщину, до батьківської хати. Ми з батьком власним коштом провели реконструкцію будинку, в результаті чого отримали нерухомість загальною площею 140 кв. м. А тим часом підростали діти, щебетали онуки. Після смерті родичів я успадкував решту житлоплощі. На даний момент на цій площі проживаю я, моя дружина, син, невістка, двоє онуків, один із яких уже дорослий, працює лікарем.
Послухавши роз’яснення заступника міністра фінансів щодо оподаткування нерухомості, стало зрозуміло, що основою будуть фігурувати ім’я власника і квадратні метри, а все інше нікого не цікавитиме. Опинившись у такій ситуації, щоб не бути ошуканим громадянином України, не маючи жодного стосунку до партії Ляшка, я вчинив радикально. Оплативши послуги оцінювача, нотаріуса і державного реєстратора, я подарував половину нерухомості внукові, уклавши з ним усну домовленість на довічне утримання, відкривши окремий номер помешкання, а другу половину заповів синові. Зрозуміло, що в такому випадку місцевий бюджет втрачає. Багато моїх знайомих діють за моєю схемою.
Цим оподаткуванням уряд «Народного фронту» намагається загнати народ назад у «хрущовки». Не так давно уряд Азарова намагався поповнити державну казну за рахунок оформлення спадщини, що з цього вийшло — всім відомо. Хочу нагадати історію «золотого» вересня 1939 р., коли червоні «визволителі» з’явилися на галицьких землях. У 1940 р. були створені колгоспи, а на присадибних ділянках були пораховані й оподатковані всі фруктові дерева. Це призвело до того, що впродовж одного року хати залишилися без вишневих садочків, а ми, маленькі школярики, фрукти бачили лише в буквариках.
Ви як Прем’єр-міністр часто наголошуєте, що податків було 26, а стало 9. Усім зрозуміло, якби їх залишилося тільки 3, то можна зробити так, що вівця залишиться не тільки без шерсті, а й без шкіри. Зрештою, потрібно нагадати, що в тих 26 податках податку на нерухомість не було, отже, тут щось не те. Та й узагалі, у передвиборчій програмі «Народного фронту» жодного натяку на оподаткування нерухомості та дивіденди не було. Якщо б цей намір був відомий електорату, то вибори до ВР 26 жовтня 2014 р., запевняю вас, мали б інший результат. Не подумайте, що я виступаю проти всякого оподаткування, я виступаю за те, щоб податки були справедливими. У цивілізованих країнах теж оподатковується нерухомість, але там ніхто не бере до уваги квадратні метри. Основою оподаткування житлового будинку чи квартири є кількість спалень та їх фінансова вартість. Нескладні підрахунки показують, що оподаткуванням житла в помірних сумах, у середньому 100 грн. на рік, у нашому невеликому районі можна акумулювати 4 млн. грн.
Таким податком користувалася і радянська влада, від був завуальований під виглядом обов’язкого страхування. На практиці виглядало інакше, коли згоріла хата, то відшкодованої страхової суми вистачало хіба що на придбання одного вікна.
Що стосується наповнення місцевого бюджету за рахунок акцизу від торгівлі спиртними напоями, то ці кошти будуть мізерними, адже всім відомо, що в українському Кримінальному кодексі відсутнє таке покарання, як довічне ув’язнення за самогоноваріння.
Виникає запитання, чому в державі не відбувається швидких змін, тобто реформи заблоковані, корупція продовжує розвиватися, хабарництво процвітає, закон про очищення влади не працює. Причини лежать на поверхні. По-перше: парламентські вибори відбулися за старим виборчим законом, завдяки чому політичні шулери-популісти, використавши технологію і включивши до виборчих списків невелике число українських патріотів, укотре влізли в парламент. По-друге: з моменту закінчення парламентських і президентських виборів почали працевлаштовувати своїх. Непрацевлаштованою залишилася Юлія Тимошенко — очевидно, їй зарезервували місце на газовій трубі після реконструкції, адже лише вона має неабиякий досвід із підписання газових контрактів і непрозорої торгівлі газом. При цьому часто на керівних посадах у парламенті і виконавчій владі перебувають люди, котрі не мають відповідної освіти і практичного досвіду. Яскравим прикладом є нардеп С. Пашинський та О. Турчинов, тоді як українські Бальцеровичі і воєначальники-патріоти залишилися на узбіччі.
По-третє: перезавантаження ВР позитивних змін не дало. Створена проєвропейська конституційна більшість хворіє хворобами своїх попередників, далі продовжується кнопкодавство, зяють порожні місця у сесійній залі. Відсутня будь-яка дисципліна.
Проаналізувавши роботу всіх гілок влади, зрозумів, чому зустріли хлібом-сіллю «зелених чоловічків» у Криму, здавши за актами всі склади з боєприпасами і всю військову інфраструктуру, чому не розслідувані вбивства на Майдані, чому своєчасно не припинили зародження сепаратизму на Донбасі, а звідси похідні — Іловайський котел, тисячі смертей, маріупольська трагедія, і стало очевидним, що це ще не кінець.
А головним є те, що Ви і В. Гройсман не маєте на меті змінювати систему влади на місцях. У Вашій риториці ми чуємо підміну конституційного словосполучення «територіальні громади» словосполученням «місцеві громади в особі сільських, селищних та міських рад». Цим словосполученням Ви цементуєте ленінське гасло: «Вся влада — радам». Зрозумійте, що довіра до влади катастрофічно падає. Влада не може навести лад у частині незаслужених, аморальних зарплат і пенсій у такий важкий для держави час. І насамкінець. Прийшов час, щоб влада дала відповідь на все те, що твориться в країні.
В. БРАТІВНИК
Косів, Івано-Франківська область
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
