План є, а дії?

      План дій «Україна-ЄС» було погоджено на експертному рівні 20 вересня, підтвердив на позавчорашній прес-конференції новий керівник представництва Європейської Комісії в Києві Ієн Боуг. Посол ЄК, який перебуває в Україні лише два тижні, наразі намагається обходити гострі кути в наших взаєминах, тому відмовився уточнювати, які саме «одне-два положення були найбільш суперечливими» під час роботи над Планом дій, та й зрештою це вже є справи днів минулих, головне — результат. Похвалитися Києву є чим: нашим дипломатам вдалося вибити бонуси для українців у вигляді спрощення візового режиму — того, що так щедро обіцяє Брюссель від березня минулого року, тобто коли Україну посвятили в «сусіди Європи».

      Київ прагне, аби План було прийнято до президентських виборів. Схоже, Брюссель має з цього приводу інакші міркування. Так, і пан Боуг відмовився назвати точну дату остаточного ухвалення Плану. «Я думаю що це станеться дуже скоро, сподіваюся, до кінця року», — відповів він українським журналістам. За словами повпреда ЄК, це залежатиме від Європарламенту (перед тим документ ще має пройти апробацію у Раді міністрів ЄС), а також від української сторони. Тобто щодо Європи, то існує достатньо етапів, на яких за бажання можна пригальмувати процес. Те, що 31 жовтня, а не План дій є наразі визначальним чинником у діалозі Україна-ЄС, свідчить також коментар Боуга про якісне наповнення документа. Він повідомив, що План охоплює «широкий спектр питань», хоча існують окремі статті й розділи, що перебувають у полі пильної уваги сторін. Це економічні заходи, яким присвячено найбільше (10—15 сторінок) тексту, далі — політичні питання (3-4 сторінки), а правові, внутрішньодержавні та культурно-освітні аспекти вмістилися на п'яти останніх сторінках. Водночас План не містить положень про поглиблену угоду співпраці Україна-ЄС, яка мусила би прийти на зміну застарілій Угоді про партнерство і співробітництво. «План дій — це не подія, це — процес», — наприкінці наголосив посол ЄК. І цим все сказано.