Апеляційний суд Чернігівської області поставив крапку в одній з найрезонансніших кримінальних справ 2004 року в Чернігові — справі про вбивство двох сімнадцятирічних хлопців на вулиці Космонавтів. За вироком суду, 20-річного Рустама Фарзєєва та 18-річного Олександра Максиміхіна засуджено до довічного ув'язнення, а співучасника вбивства — 19-річного Валерія Коломійця — до 12 років позбавлення волі.
П'ятницю, 13 лютого, ці троє молодих чернігівців перетворили на справжній, не кіношний, жах. Цей жах супроводжуватиме сім'ї їхніх жертв і їх самих усе подальше життя. В той день вони по-звірячому позбавили життя двох сімнадцятирічних хлопців. Убивці хотіли грошей і прагнули «красивого» життя, але взамін отримали майбутнє за гратами.
Зараз важко сказати, з чого почалася ця кримінальна історія. Можливо, з того, що познайомилися двоє хлопців — Валерій Коломієць і Олександр Максиміхін.
Познайомилися, а потім разом залізли вночі у школу-інтернат для дітей зі зниженим зором, де вчився в 12-му класі Коломієць, і викрали магнітофон «Панасонік». А трохи пізніше Валерій розповів Олександру, що знає квартиру, де лежать аж 15 тисяч доларів США. Це була квартира його сусіда по будинку Вадима Сергєєва, який колись похвалився Коломійцю, що батьки збирають гроші на автомобіль.
Чомусь у хлопців навіть не виникло сумніву, що доларів узагалі може і не бути. Вони були впевнені: гроші є! І їх треба лише взяти. Ідея зі спробою підробити ключ не вдалася. Вадим вважав себе не настільки великим приятелем Валерія, щоб часто запрошувати сусіда в гості, і навіть коли той заходив, у квартирі завжди були сторонні. Тоді й з'явилася думка забрати гроші відкрито. І хлопці нічого кращого не придумали, як убити сина господарів квартири. За словами Максиміхіна, ідею подав Валерій Коломієць. Однак сам він не був любителем тягати каштани з вогню. І цю «роботу» він запропонував виконати Олександру. А той уже підключив до «діла» свого знайомого Рустама Фарзєєва. Рустаму були потрібні гроші, і він не довго вагався над дилемою: вбивати чи не вбивати за «міфічні» 15 тисяч зелених.
У цій справі вражає те, що для трійці пацанів людське життя взагалі нічого не важило. Як розповідали співробітники прокуратури, які розслідували цю справу, Олександр був типовим вуличним хлопцем, виховувала його одна матір, у сім'ї великого достатку не було. Але дуже хотілося «красивого» життя, яке лізло в очі кричущою телерекламою і блиском «крутих» авто, в яких пролітали повз нього «господарі життя». На відміну від Максиміхіна, Фарзєєв був із повної, досить забезпеченої сім'ї, батько платив за його навчання, давав щодня кілька десятків гривень на кишенькові витрати. Здавалося б, що ще треба, але якось хлопець розтринькав гроші, що батько дав для чергової оплати навчання. І їх треба було десь знайти.
Але найцікавіша серед них — постать Коломійця. Саме його вважають «ідейним натхненником» та «інформаційним радником» убивць. Правоохоронці характеризували його не найкращими епітетами. І всі як один відзначали — хитрий хлопець...
Днем убивства хлопці обрали 13 лютого. Без жодної містики. Особливого плану не було. Коломієць мав зайти у квартиру, подивитися, хто там є, потім повідомити «диспозицію» Максиміхіну і Фарзєєву, а ті вже виконають «брудну» роботу. Хлопці пішли «на діло», озброївшись складаним ножем та купивши гумові рукавички. По дорозі випили для хоробрості. Біля будинку, де жив Сергєєв, Максиміхін наказав Фарзєєву почекати, а сам пішов до Коломійця і розпитав, хто є в квартирі Сергєєвих. Потрібно було трохи зачекати. У квартирі, крім Вадима, були ще двоє хлопців. Але нарешті один із них пішов, а залишився найближчий друг господаря Денис Шеремет. Про це Коломієць і розповів напарникам, які чекали його у дворі. Фарзєєв не вагався і запропонував убити відразу двох, щоб довго не чекати. І ось вони піднялися до квартири Сергєєвих. Для того щоб потрапити до неї, хлопці вигадали, що Фарзєєву потрібна медична допомога. Мовляв, руку порізав.
Дзвінок. Двері відчинив Вадим. Він повівся на вигадку мало знайомого йому Максиміхіна і впустив їх до квартири. Господар пішов на кухню по бинт. За ним — Фарзєєв. Коли хлопець відвернувся, щоб дістати бинт, Рустам накинувся на нього з ножем. Пізніше під час слідства він у неофіційній розмові зізнається, що хотів убити хлопця, як у кіно, обхопивши за шию ззаду і перерізавши горло ножем. Кіношна спроба не вдалася. Вадим почав чинити опір. І Фарзєєв покликав на допомогу Максиміхіна. А той наказав Денису Шеремету включити музику гучніше, сидіти на місці й ні в що не втручатися. «У них свої розборки, — сказав Олександр. — Сергєєв гроші винен. Сиди й не рипайся!»
Ті, хто чув про цю історію, ніяк не могли зрозуміти, як двоє хлопців дали себе так просто убити. Чому Шеремет сидів і чекав своєї участі, коли вбивали його друга? Можливо, відповідь — у особливостях характеру хлопця. Про нього казали, що він тихий і мухи не образить. Можливо, він просто був у шоці.
Максиміхін прибіг на допомогу Фарзєєву. Ті з Сергєєвим боролися на підлозі. Вдаривши жертву кілька разів ногою по голові, Олександр приніс із кімнати гантелю. Нею вони й почали бити Вадима, завдавши кількох десятків ударів по голові. Вбивши хлопця, вони перетягли тіло у ванну. А тоді взялися за Шеремета. Свідка вирішили в живих не залишати. Максиміхін накинув йому на шию зашморг — пасок від сумки. Фарзєєв ударив ножем. Але пасок порвався, а ніж виявився тупим. З останніх сил Денис почав опиратися, навіть зумів вибити скло на кухні. Але було пізно. Його збили з ніг, стали душити руками, бити гантелею. А коли він утратив свідомість, Фарзєєв вирвав шнур електроживлення від телевізора і додушував уже ним. Тіло другої жертви також віднесли у ванну і поклали на труп Вадима...
Обшук квартири, крім чотирьох наручних годинників, дешевої жіночої біжутерії та шкіряної куртки-«косухи», нічого не дав. Не те що доларів, а й гривень вони не знайшли... Тож, відкривши кран у ванній, вони пішли з квартири.
Тіла вбитих виявила мама Вадима, яка повернулася з роботи. Вона і викликала міліцію. Жінка розминулася з убивцями свого сина всього на якихось 20—30 хвилин. Вода, що текла у ванну, де лежали трупи, тільки почала переливатися через край.
У цій історії багато «чому». Чому Шеремет не чинив опір? Чому сусіди, які чули крики, стукіт тіл і гантелей об підлогу, не викликали міліцію. Чому...
Коломієць чекав Олександра з Рустамом на вул. 1 Травня, біля лікарні. Коли вони зустрілися, то купив пляшку мінералки, щоб убивці змогли змити кров з рук. Його надія на долари не виправдалася. Однак він пішов з Максиміхіним і Фарзєєвим на вул. Єськова. Там на горищі однієї з багатоповерхівок — традиційному місці любителів покурити «траву» — вони почали роздивлятися «здобич». Зрозумівши, що особливої цінності вона не має, годинники і біжутерію викинули в шахту ліфта. А ще раніше по дорозі позбулися ножа і рукавичок. Куртку Максиміхін залишив у свого приятеля.
Розслідування цього жорстокого вбивства, яке вразило Чернігів, було безпрецедентним. Правоохоронці задіяли всі наявні сили і методи. Було навіть оголошено про грошову винагороду за інформацію, яка допомогла б вийти на слід убивць. Неофіційно «тисли» і на кримінальний світ, змушуючи «здати» «відморозків». «Трясли» всіх, хто хоч раз потрапляв у поле зору міліції чи мав проблеми із законом. Особливу увагу звертали на наркоманів і близького до них кола молоді. Але спочатку жодного позитивного результату не було. Здавалося, ще трохи — і справа перетвориться на «глухар». Ось що розповів начальник слідчого відділу прокуратури Чернігова Сергій Овчаренко: «Я не пригадую настільки масштабних пошуків. Справді, тоді і ми, і міліція провели колосальну роботу. Варто згадати, наприклад, що брали відбитки пальців у всіх без винятку учнів профтехучилища та в усіх старшокласників школи-інтернату для малозрячих. Дуже багато було зроблено щодо розробки «наркоманської» версії вбивства. І я переконався, наскільки поширена підпільна наркотична мережа в Чернігові. Однак і тоді я був упевнений, що наркомани, хоч і вбивці, і жертви були в близькому до них оточенні, не причетні до цього злочину. Головним, на мою думку, був явний корисний мотив. Що пізніше й підтвердилося. У полі зору оперативної групи Коломієць з'являвся постійно. Однак жодної серйозної зачіпки проти нього не було. Він уміло обходив навіть «пастки», які на нього ставили оперативники. З'являвся і Максиміхін. Пам'ятаю, що якось узяли сліди його взуття, щоб порівняти з тими, які були на місці злочину. Зимових черевиків у нього всього дві пари. І треба ж було такому статися, що в той день він прийшов у міліцію в іншій парі. Однак наші напрацювання не пропали даремно. Відіграла свою роль дактилоскопія. Знайдені на місці вбивства відбитки пальців збіглися з відбитками, що виявили на місці крадіжки магнітофона в школі. Оперативним шляхом було встановлено причетність до неї Максиміхіна та Коломійця. За цю крадіжку і «взяли» Максиміхіна, він зізнався у крадіжці магнітофона і розказав, що разом із ним був і Валерій Коломієць. А той, у свою чергу, після того як його «притисли» з цією крадіжкою, що називається, «поплив» і повідомив, що вбивство на вулиці Космонавтів скоїли Максиміхін і Фарзєєв. Коли ці хлопці були затримані і дізналися, що їх викрили, то довго не відпирались і зізнались у вбивстві. Далі була вже справа техніки».
Злочин було розкрито на сороковий день. У день, коли рідні та близькі поминали загиблих хлопців, відбулося відтворення подій злочину. Під час слідства та суду Максиміхін і Фарзєєв зізналися у злочині. Коломієць відмовлявся від своєї причетності до вбивства. Він стверджував, що про гроші Сергєєвих йому розповів Максиміхін, і він змушував його виготовити ключ від квартири. Що він його просив 13 лютого зайти до Сергєєвих і подивитися, хто є в квартирі, що після вбивства зустрівся біля лікарні з Олександром і Рустамом випадково, і що Максиміхін змусив його піти разом із ними в будинок на вул. Єськова. Та й, зрештою, якби не його допомога слідству, то вбивство взагалі не розкрили б.
Під час виголошення вироку напружені обличчя трьох хлопців, які сиділи в клітці для підсудних, видавали їхній внутрішній стан. Вони знали, що їм загрожує довічне ув'язнення. Знали і надіялися, що строк буде меншим. Але лише Коломієць, хоч державний обвинувачувач вимагав і йому максимальної міри покарання, був засуджений до 12 років позбавлення волі. Решта двоє перебуватимуть за гратами, якщо Верховний Суд не відмінить рішення, довічно. Під час вироку в Максиміхіна не витримали ноги, він сів. Після засідання у журналістів з'явилася можливість поставити кілька запитань засудженим. Однак багато вони не говорили. Коломієць уперто твердив, що не винен. Зблідлий Фарзєєв бубонів, що все через нього — «Коломійця — козла і суку». Лише Максиміхін тримався зовні спокійніше, хоча його очі наповнювали сльози і смертельна туга...
Того дня багато хто плакав: і ті, чиї діти лежали на кладовищі, і ті, чиї діти сиділи в клітці...
Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>
Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>
Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>
Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>
Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>
Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>
