Між подачкою і соціальними стандартами

      Як «стискуватимуть» ціни в разі дестабілізації грошового ринку, пересічний громадянин може тільки здогадуватися. Пояснити цей процес намагався голова ради Нацбанку Анатолій Гальчинський. Отже, він таким чином непрямо визнав, що не виключає моменту, коли ціни поповзуть угору. За словами пана Гальчинського, заяви окремих політиків, зокрема кандидатів на президентське крісло, щодо використання урядом на соціальні виплати емісійних коштів НБУ є небезпечною фальсифікацією, свідомо спрямованою на підрив стабільності гривні. Про це йдеться у його заяві, зробленій на початку тижня. Голова ради НБУ звертає увагу на значне зростання позитивного сальдо зовнішньої торгівлі та поточного рахунку платіжного балансу України. НБУ викуповує з ринку валюту для поповнення своїх резервів і, за словами пана Гальчинського, на ці цілі й спрямовано здійснювану емісію. «Тут відсутній будь-який зв'язок з витратами уряду», — зазначив він.

      Що ж стосується додаткових соціальних асигнувань уряду, то, як стверджує Анатолій Гальчинський, їх джерелом є суттєве перевищення бюджетних надходжень, зокрема за рахунок приватизації. Рада НБУ враховує ймовірність додаткового тиску відповідних соціальних доплат (підвищення пенсій) на цінову динаміку насамперед товарів широкого вжитку. У зв'язку з цим передбачено низку заходів, які повинні зменшити можливість відчутного зростання цін упродовж останніх місяців цього та першого кварталу наступного року. Ну от, як бачимо, пан Гальчинський навіть називає період, коли необхідно буде особливо пильно стежити за динамікою цін. У 2005 році пропозиція грошей, тобто чиста кредитна емісія, як наголошує голова ради НБУ, зменшиться порівняно з поточним роком майже вдвічі (що ж, в такому разі, чекає нас до кінця року? — Авт.). Ідеться про застосування певних «інструментів стиснення грошової маси». Інфляція у поточному році не перевищить 8-9, а у 2005-му становитиме 6-7 відсотків, стверджує Анатолій Гальчинський. Він також зазначає, що «загалом, за нашими оцінками, основні ризики зростання цін в Україні пов'язані не з монетарними чинниками, а насамперед із загрозою подальшого підвищення світових цін на енергоносії».

      Утім якщо банкірам можна пробачити заспокійливі прогнози щодо ситуації на грошовому ринку, то від урядовців слід було б чекати відвертіших оцінок. Так-от, певну частку відвертості вдалося видобути журналістам «Дня» у тоннах словесної руди, коли перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров коментував сiтуацiю (номер від 9 вересня 2004 року). Серед чинників, які спричинять додаткові порівняно з 2004 роком витрати, міністр назвав перехід на новий рівень мінімальної зарплати у 262 гривень (усього 5 млрд. грн.) та низку норм і соціальних гарантій (1 млрд. грн.). Нагадаємо, це було ще до прийняття гучної урядової постанови №1215 від 18 вересня «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення».

      Незважаючи на посилену піар-кампанію стосовно щедрот уряду Януковича, більшість громадян України поки що не відчула підвищення зарплат, пенсій, стипендій та інших виплат. Це засвідчують результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова з 9 по 14 вересня 2004 року. Дві третини опитаних вважають, що причиною недавнього підвищення згаданих виплат стало наближення виборів. Чого ж дивуватися, що так само ставляться до карколомного піар-ходу Кабміну політики, зокрема перший віце-спікер Адам Мартинюк. Він вітає намір Кабміну підвищити мінімальні пенсії до рівня прожиткового мінімуму. Однак, на думку першого віце-спікера, таке рішення пов'язано з участю Прем'єр-міністра Віктора Януковича у виборчій кампанії. «Я думаю, це буде рішення на передвиборчий період», — сказав він.

      Сказав — і як у воду дивився. Тому що, аби забезпечити підвищення пенсій для непрацездатних громадян до рівня 284,6 гривні, необхідно мати додатково понад мільярд бюджетних коштів тільки на один місяць. Цифру підтвердили в Кабміні, повідомляє агентство «Українські новини». А з коштами сутужно. Тож Кабінет Міністрів доручив Фондові державного майна перерахувати в бюджет додатково до кінця року 300 мільйонів гривень, що будуть використані для підвищення пенсій. Про це «Українським новинам» повідомило джерело в уряді. Зі слів співрозмовника агентства, загалом для підвищення пенсій Кабміну потрібно додатково знайти приблизно 4 мільярди гривень. У підсумку з'ясовується, що уряд береться планувати «солодке життя» для пенсіонерів на недалеку перспективу — до настання нового бюджетного року. А потім, напрошується висновок, з коштами для пенсіонерів розбиратиметься хтось інший, чи як? Поки що Фонд держмайна для виконання цьогорічного пенсійного зобов'язання планує продати до 2005 року вугільну компанію «Краснодонвугілля» (Луганська область), а також завод , який виробляє оливи та мастила, — «Азмол» (Бердянськ Запорізької області).

      Якщо нинішній уряд піде у відставку, відповідальними за його рішення залишаться нині діючі політики — народні депутати і насамперед парламентський Бюджетний комітет. Вони, як гаранти народного добробуту, повинні обміркувати, що належить зробити, аби люди отримували збільшену пенсію не лише в жовтні, як планує уряд, а й у наступні місяці, після виборів. «Ми як народні депутати, як політики несемо відповідальність за те, щоб це не було разовим кроком уряду — доплата протягом одного місяця до пенсії виглядає як одноразова роздача грошей, а де-факто — як хабар...» — сказав голова Бюджетного комітету Петро Порошенко.

      Парламент, як вважає народний депутат, хотів би, щоб, відповідно до статті 46 Конституції України, було запроваджено нові форми соціальних стандартів, тобто було запропоновано реальну пенсійну реформу. Він має намір на засіданні комітету привести видатки, заплановані урядом, у повну відповідність до закону про бюджет на 2004 рік та закону про пенсійне забезпечення.

      За інформацією представника Бюджетного комітету Євгена Жовтяка, кошти на підвищення пенсій у тому розмiрi, як це вимагає постанова уряду вiд 18 вересня, у бюджеті-2004 і в кошторисі Пенсійного фонду не передбачені, а сховані. Сховані на депозитах уряду як в Національному банку (понад 15 мільярдів), так і в комерційних банках (близько трьох мільярдів, переважно в Ощадбанку, який обслуговує Пенсійний фонд). На початку тижня, як повідомляє народний депутат, один мільярд із цієї суми було похапцем переказано з єдиного казначейського рахунку на рахунки Пенсійного фонду, аби ще у вересні пенсіонери встигли відчути, як ними «опікується» пан Янукович. Кошти, зазначає Євген Жовтяк, «заховані» у сумнозвісній статті 109-3 закону про бюджет на 2004 рік, яка дозволяє уряду на свій смак розпоряджатися надлишковими коштами від приватизації. З урахуванням трьох iз половиною мільярдів понадпланових приватизаційних надходжень, які вже закумульовані на рахунках Казначейства, уряду не вистачає для покриття дефіциту Пенсійного фонду цього року 300 — 500 мільйонів гривень. Тому він і звернувся до Фонду держмайна з вимогою «наприватизувати» підприємств саме на цю суму. Отже, насправді розрекламоване підвищення пенсій до 284 гривень є не що інше, як запропонована гра в наперстки. Максимум, що може зробити цей уряд, вважає депутат, — за рахунок доходів від приватизації здійснити разові виплати «підвищених» пенсій у вересні, жовтні та листопаді.