Верховний суд Росії пояснив відмову в задоволенні скарги на указ президента Росії Володимира Путіна від 28 травня про засекречування військових втрат «у мирний час у період проведення спеціальних операцій» захистом інформації про дислокацію, структуру та оперативну обстановку у Збройних силах, що є державною таємницею. Про це йдеться у мотивувальній частині постанови суду, копію якого отримали позивачі. У червні російська ініціативна група, до складу якої входять юристи, журналісти і громадські активісти, оскаржила цей указ. На думку заявників, закон не наділяє президента повноваженнями щодо розширення переліку відомостей, які становлять державну таємницю. Мета указу, як вважають заявники, — приховати втрати російської армії на сході України. Верховний суд Росії відхилив скаргу, заявивши, що рішення Путіна не суперечить Конституції. Позивачі планують оскаржити це рішення. У Кремлі заявляють, що підписання указу про засекречування втрат військових у спецопераціях у невоєнний час ніяк не пов’язано з подіями на сході України, в яких, за версією Москви, російські війська «не беруть участі».
Південна і Північна Кореї домовилися про врегулювання ситуації на кордоні. Переговори тривали понад дві доби, повідомляє агенція «Рейтер». Як зазначається у спільній заяві, Північна Корея висловила жаль у зв’язку з нещодавнім пораненням південнокорейських солдатів, якi наступили на міни, а Сеул погодився припинити пропагандистське мовлення з гучномовців на кордоні. КНДР також погодилася припинити «квазістан війни», після того як у Пхеньяні вже оголосили про приведення армії у повну бойову готовність. Крім того, обидві сторони домовилися продовжити перемовини щодо низки питань задля поліпшення двосторонніх відносин, йдеться у заяві. Причиною загострення конфлікту стало те, що минулого тижня, після 11-річної перерви, Південна Корея знову почала використовувати встановлені на кордоні гучномовці, аби налаштувати північних корейців проти їхніх правителів. Пропаганду поновили, коли Пхеньян став заперечувати свою причетність до закладеної у демілітаризованій зоні міни, що покалічила двох південнокорейських військових. Загострення конфронтації минулого тижня призвело навіть до обміну артилерійським вогнем.
Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе розкритикував візит свого російського колеги Дмитра Медведєва на спірний курильський острів Ітуруп наприкінці минулого тижня. Цей візит «йде врозріз iз позицією Японії і завдає болю почуттям японського народу», — заявив Абе в парламенті в Токіо. Раніше глава МЗС Японії Фуміо Кісіда викликав посла Росії в Токіо, щоб висловити протест проти суботньої поїздки Медведєва на острови, які Японія вважає своїми північними територіями. Кісіда також відклав заплановану поїздку до Росії. Радянські війська анексували чотири південнокурильські острови після капітуляції Японії у Другій світовій війні. Відтоді неврегульований конфлікт заважає торговельним відносинам між двома країнами, а також підписанню формальної мирної угоди. І конфлікт надалі далекий від розв’язки, оскільки після протесту японської сторони віце-прем’єр РФ Дмитро Рогозін порадив японцям здійснити харакірі.
Російським користувачам інтернету з 25 серпня недоступна онлайн-енциклопедія «Вікіпедія». Про це в соціальних мережах повідомляють користувачі, відключення підтверджує у «Твіттері» сама «Російська Вікіпедія». «У цілому ситуація зрозуміла: до ранку повна версія перестане працювати в більшості користувачів. Мобільна далі працює, у неї інша IP-адреса», — написали вночі редактори «Вікіпедії». У «Вікіпедії» заявляли, що через особливості протоколу передачі даних у мережевій енциклопедії рішення контрольної інстанції може призвести до повного блокування ресурсу. «Роскомнадзор» вимагав, щоб енциклопедія видалила статтю про наркотичну речовину «Чарас», оскільки суд в Астраханській області визнав цей матеріал забороненим. У керівництві енциклопедії відмовилися виконувати приписи, зазначивши, що стаття написана науковою мовою з академічних джерел.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
