«Четвірка» втрьох

26.08.2015
«Четвірка» втрьох

Переговори трьох. (ТАКС.)

У рамках свого офіційного візиту Президент України Петро Порошенко ввечері, 24 серпня, провів у Берліні переговори з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Франсуа Олландом. Центральною темою була ситуація на Донбасі. Суворе дотримання Мінських угод є єдиною можливістю врегулювання ситуації на Донбасі — таку спільну думку за результатами переговорів висловили керівники Німеччини, Франції й України. Вони звернули особливу увагу на роль ОБСЄ в моніторингу за виконанням цих домовленостей. Президент Франції також заявив про необхідність наступної зустрічі у повному «нормандському форматі» — за участю Росії. Такий міні-саміт буде можливий у вересні в рамках засідання Генасамблеї ООН. При цьому Франсуа Олланд запевнив у підтримці Євросоюзом суверенітету України. «У той час, коли наші країни налагодили партнерство для врегулювання конфлікту, який розриває схід України, хочу нагадати вам про відданість Франції, як і всього Європейського Союзу, незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України у межах її кордонів, визнаних міжнародною спільнотою», — сказав Франсуа Олланд.

Переговори в Берліні розпочалися із привітання господаря зустрічі Ангели Меркель українському народу з Днем Незалежності. Вона запевнила, що Німеччина і Франція, як лише зможуть, допомагатимуть українцям на складному шляху становлення. Канцлер прокоментувала і відсутність президента Володимира Путіна на цій зустрічі. «Ми хотіли втрьох обговорити ситуацію з точки зору України. Ми будемо підтримувати зв’язок із російською стороною. Ця тристороння зустріч не відбулася без відома Росії. Переговори мають слугувати зміцненню «нормандського формату». Формат непорушний. Ми обговорюватимемо саме ті пункти, які наразі особливо нагальні», — підсумувала канцлер Німеччини.

Нагальними питаннями Ангела Меркель назвала припинення вогню на Донбасі, виведення важкого озброєння, звільнення всіх полонених, вирішення гуманітарних проблем населення окупованих територій та безпеку діяльності спостерігачів ОБСЄ на сході України. Особливу увагу вона приділила змінам у Конституції України, зауваживши, що щодо цього ще є розбіжності у думках iз Росією. Вони не подолані на зустрічі юридичних експертів «нормандської четвірки» тиждень тому. Це питання – важливе з огляду на проведення демократичних виборів у регіоні. Відкритими залишилися також економічні питання, зокрема торгівлі України та Росії.

Зі свого боку, Петро Порошенко також заявив, що альтернативи мінському процесу не існує. «Ми це казали у спільній заяві під час саміту НАТО 5 вересня торік. Ми це казали, коли підписували угоди 12 лютого 2015 року. Ми впевнені в тому, що мінський процес, який базується на мирному плані, є цілком універсальним інструментом», — сказав Президент Порошенко. Він також запевнив у виконанні Україною Мінських угод, розповів про плани надання гуманітарної допомоги на Донбасі. Зокрема, будуть створені три гуманітарно-медичні центри, що значно полегшить життя українців на окупованих територіях. Буде забезпечена діяльність гуманітарних місій, а також відновлюються системи електро- і водопостачання контрольованих терористами територій. Крім того, сказав він, учасники зустрічі приділили особливу увагу звільненню заручників, разом iз тими, які зараз перебувають на території Росії, серед яких Олег Сєнцов, Надія Савченко та інші. За словами Президента, йому «приємно констатувати, що Україна неухильно виконує взяті на себе зобов’язання і щодо режиму припинення вогню, і співпраці з ОБСЄ, і щодо відведення важкої техніки, і виконання гуманітарних питань». Щодо Конституції, то, на його думку, новий проект повністю відповідає узятим Україною зобов’язанням, а штучні вибори сепаратистів, заплановані на 18 жовтня і 1 листопада, становлять «крайню небезпеку», що є серйозною загрозою всьому мінському процесу.

Президент України також сказав у Берліні, що немає необхідності у створенні нового формату переговорів iз врегулювання ситуації на Донбасі: «Щодо нових форматів, я впевнений, що ми не потребуємо нових форматів». Можна вважати, що це була відповідь на озвучену того ж дня, трохи раніше, ініціативу нового президента Польщі Анджея Дуди про розширення формату переговорів за рахунок Польщі та США, яку він планує офіційно презентувати під час свого візиту до Берліна 28 серпня. Польща, як жодна інша європейська країна, розуміється на проблемах України. Вона також репрезентувала б на переговорах думку трьох країн Балтії: Литви, Латвії та Естонії. Частина експертів вважає, що присутність на переговорах представників Польщі та США стала б надійним запобіжником тиску на Київ з боку Берліна та Парижа, які завуальовано можуть нав’язувати Україні бажання Росії.

До речі, уже відреагували на заяви у Берліні сепаратисти. Один із лідерів «ДНР» Денис Пушилін, який репрезентує терористів на переговорах у Мінську, висловив задоволення тим, що пролунало в Берліні.  «Те, що ми почули і від Меркель, і від Олланда, що «Мінськ-2» є основою, — це важливо, важливий сигнал, але тепер важливіше домогтися від Києва виконання комплексу заходів і припинення імітації», – сказав сепаратист. Водночас канцлер Німеччини Ангела Меркель після зустрічі з президентами України Петром Порошенком і Франції Франсуа Олландом звернула увагу на те, що з Росією немає згоди щодо оцінки виконання Києвом мінських домовленостей. Вона додала, що на нещодавній дискусії юридичних експертів країн-учасниць «нормандської четвірки» з цього приводу не досягли спільної позиції. «Над цим треба далі працювати», — сказала канцлер.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>