Ганьба на конституційному рівні

У своєму зверненні до Президента України та Верховної Ради наші інтелектуали й моральні авторитети вимагають від цих державних інституцій оголосити мораторій на внесення будь-яких змін до Конституції України під час військових дій у нашій країні.

Ця вимога, до речі, відповідає самій чинній Конституції.

Далі у зверненні є вимога в разі, якщо ті зміни все ж таки будуть ухвалені Верховною Радою та Президентом, вилучити з них статтю 18-ту перехідних положень, у якій ідеться про встановлення особливих норм самоврядування на окупованих територіях Донбасу.

Наприкінці звернення його підписанти зазначили, що в разі невиконання ними всіх їхніх вимог вони залишають за собою право на створення широкої патріотичної опозиції та активних громадянських дій відповідно до 5-ї статті чинної Конституції України, згідно з якою єдиним джерелом влади в ній є її народ.

Досить смілива заява, після якої виникає запитання: чи зможуть підписанти звернення виконати те, що в ньому задекларували? Виходячи з деяких їхніх біографій, схоже на те, що вони на це здатні.

Так, знані юристи Володимир Василенко та Віктор Шишкін, колишні політв’язні Степан Хмара та Левко Лук’яненко, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський уже не раз доводили своїм життям, що можуть не коритися обставинам та владним структурам, якщо справа торкалася подальшої долі України.

Схоже на те, що саме ця обставина й змусила поставитися політологів-посіпак олігархічного режиму в Україні до їхнього звернення вельми серйозно. Жоден державний та олігархічний телеканал, жодна їхня радіостанція та газета не повідомили навіть про сам факт цього звернення, не кажучи вже про якісь коментарі щодо нього.

Але ж, окрім тих людей, це звернення до Президента та парламенту підписали світочі вітчизняної філософської думки — Мирослав Попович, Тарас Возняк та Сергій Дацюк; один із батьків української політології Григорій Перепелиця, багато інших відомих учених, політиків та громадських діячів — усього близько сотні підписів!

Ігнорування спільної громадянської позиції таких відомих особистостей важко собі навіть уявити в будь-якій іншій європейській країні, окрім хіба що Білорусі та Росії.

Тож є привід замислитися над тим, чим ця інформаційна блокада викликана?

Мабуть, тим що суспільство без будь-якої ідеології та моральних авторитетів легше ведеться на різні політтехнології на виборах, на гречку, на гроші й обирає таким чином депутатів-злодіїв, президентів, які люблять Україну та її народ лише як джерело власного збагачення.

Саме відсутність державної ідеології в Україні призвела наше військо до кривавого котла під Іловайськом (повірили тим, кому не можна вірити за жодних обставин), до «успішних операцій» з відведення наших частин із-під Дебальцевого та Лутугиного, до того, що проти відведення наших військ від Широкиного повстають сьогодні тільки мешканці Маріуполя.

Схоже на те, що саме такий ганебний стан нашого суспільства влаштовує тих, хто хоче поставити капітуляцію України перед «ДНР» та «ЛНР» на конституційний рівень.