Заслужений художник України Володимира Козюк знаний серед поціновувачів живопису передусім картинами, що зображають старі глиняні хати під соломою, котрі він хоче встигнути змалювати в кожному куточку України. Ці твори набули змісту ексклюзивного етнічного символу. Елегійна манера написання пейзажів, дуже ніжна та прониклива стилістика простежується у відтворенні широких просторів, берегів річок, крутих гір та квітучих косогорів. Саме такі картини Козюка є в колекції екс-Президента Віктора Ющенка. Однак останнім часом художник розпочав нову серію — енергетичну, потужну, що приваблює своєю силою.
Остання виставка картин вінницького художника, присвячена Дню Незалежності України, — перша з того часу, коли він (цієї весни) без вагань спалив двісті власних полотен пейзажів та етюдів. «Вважаю, що це тільки початок моєї творчості, бо щоб малювати те, що хочеш, потрібно навчитися так, як хочеш. Досі я не малював, а, можна сказати, змішував фарби. Тому я спалив дуже багато робіт навесні, залишивши собі тільки кращі. Сьогодні я працюю, розвиваюсь у потрібному напрямі. Думаю, що горизонти будуть мінятися — незабаром я їду в Сіетл, у Чикаго (США) — мене запрошують давати майстер-класи. Думаю, виставки моїх робіт змістяться ще й на Захід. А тому у Вінниці буду виставлятись рідше — лише для тих, кому дійсно цікаві мої роботи», — заінтригував художник.
На нинішній виставці, що відкрилась у Вінницькому обласному художньому музеї «Моя Україна», представлено двадцять картин із вражаючими пейзажами, миловидними краєвидами та все тими ж хатами під соломою з Прикарпаття, Закарпаття, Житомирщини й різних куточків Вінниччини. Картини виконані переважно в техніці олійного живопису.
«Скільки не подорожуєш по світу, а до нашої країни все одно хочеться повернутися. Скільки б я не малював Норвегію чи Америку, де є теж прекрасні краєвиди, але найбільше вражають українські пейзажі і ці картини вдаються найкраще. Воно моє, і люблю кожний куточок. А гарна робота — це та, в яку вкладена душа», — поділився Володимир Козюк.
До речі, у Львові цими днями також триває виставка рідкісних ікон із колекції Володимира Козюка.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
