Основною локацією фестивалю традиційно є Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. (надано прес-службою Міжнародної літературної корпорації «MERIDIAN CZERNOWITZ».)
З 3 по 6 вересня у Чернівцях відбудеться VI Міжнародний поетичний фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ. Окрім того, його учасники візьмуть участь у поетичному турі, що охопить такі міста України, Франції, Бельгії, Швейцарії та Німеччини, як Харків, Чернівці, Львів, Мец, Париж, Брюссель, Люксембург, Станс, Ленцбург, Цюрих та Франкфурт-на-Майні. Окрім заходів у Чернівцях, запрошені іноземні та українські поети виступлять у Харкові (1-2 вересня), Львові (поетична кав’ярня MERIDIAN CZERNOWITZ у рамках Форуму видавців, 9-13 вересня), Меці (9-11 жовтня), трьох містах Швейцарії (12-14 жовтня), Парижі (12 жовтня), Брюсселі (13 жовтня), Люксембурзі (14 жовтня), а також на Франкфуртському книжковому ярмарку (15-18 жовтня). Під час туру вони читатимуть свої вірші та візьмуть участь у публічних дискусіях на тему: «Війна та культура — діалог ворогів?».
Учасники фестивалю — 35 поетів iз 9 країн. Серед них: Тімо Бергер, Крістіне Кошель, Рон Вінклер (Німеччина); Рікардо Доменек (Німеччина—Бразилія); Богдан Задура, гурт Karbido (Польща); Єлена Фанайлова (Росія); Ільма Ракуза, Рафаель Урвайдер, Ліза Ельзессер (Швейцарія); Йонатан Барг, Яель Глоберман (Ізраїль); Крістоф Бауер, Петер Ватерхауз (Австрія); Нора Іуга (Румунія); Ігор Померанцев, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Юрій Іздрик, Борис Херсонський, Петро Рихло, Марк Бєлорусець, Таня Малярчук, Андрій Любка, Ірена Карпа, Дмитро Лазуткін, Катерина Бабкіна, Ірина Цілик, Христя Венгринюк і 12 поетів Молодіжної сцени фестивалю (Україна) та інші.
Традиційно на відвідувачів фестивалю чекають поетичні читання, презентації книжок, публічні виступи-дискусії, паради поетів-учасників фестивалю, театральні перформанси, музичні концерти, покази фільмів у незвичних локаціях, що знайомлять iз поетичним простором міста: Центральному палаці культури, Головній синагозі Буковини імені Ісраеля та Зельди Майберг, дворі будинку Пауля Целана, Літературному целанівському центрі, Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича, єврейському кладовищі, обласній філармонії, музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, костелі єзуїтів «Пречисте серце Ісуса», Центрі румунської культури ім. Євдоксія Гурмузакі, школах, де свого часу навчалися видатні письменники Чернівців (Пауль Целан, Еміль Францоз) тощо. Загалом протягом чотирьох днів відбудеться більше тридцяти літературних подій у майже двадцяти різних локаціях Чернівців. Вхід на всі заходи — вільний.
Фестиваль «Республіка» — проект, що народився 5 років тому як ініціатива молодих митців-активістів. Головним завдання фесту є демонстрація сучасного вуличного мистецтва та його реалізація у різних проявах — за допомогою музики, малюнка (графіті), поезії, танцю, відеомистецтва. Про ідею фестивалю організатори розповідають: «Найголовніше — детонація креативності молоді, популяризація громадського активізму та волонтерства, поступове перетворення депресивних районів міста на музей соціального та територіального мистецтва».
Фестиваль відбудеться з 4 по 6 вересня у декількох локаціях Кам’янця-Подільського: головний концерт та важка сцена — на території Нової фортеці у старій частині міста, денна сцена та ярмарок — на Ратушній площі, а художники малюватимуть у спальних районах міста. Протягом трьох днів фестивалю на території фестивального майданчика та у різних частинах міста паралельно відбуватимуться різні мистецькі акції.
Фестиваль «Республіка» цього року святкуватиме свій перший ювілей. «Ми знову будемо намагатися об’єднати людей зі сходу та заходу України. У 2015 році на фестивалі творитимуть, читатимуть та виступатимуть митці з різних куточків України. Зокрема, музична частина фестивалю стане прикладом того, як культура може згуртувати людей», — анонсують організатори. Серед музичних виконавців, які завітають цьогоріч на фестиваль, — етно-гурт «ДахаБраха», виконавці з Чернівців Sasha Boole та Dakooka, «Вагоновожатые», BRUTTO, ONUKA, «5 vymir», «Хамерман знищує віруси», Panivalkova, Колос, «Один в Каное», Fontaliza, О.torvald, «Бумбокс», Bahroma, Zapaska та інші.
Міжнародний інтелектуально-мистецький форум відбудеться у Львові 4-6 вересня. Організатори очікують півтисячі учасників з-понад 20 країн. Триденна програма заходу насичена, планується близько сотні різноманітних мистецьких акцій.
Центральна тема ІІІ Конгресу культури — «Місія культури в часи криз» — буде представлена у п’яти тематичних панелях: «Криза європейських цінностей», «Страх у культурі/Культура страху», «Мистецтво як провокатор змін», «Культурна політика та економіка культури» і «Комунікації культури». Остання тема збере у дискусіях медіа-менеджерів, журналістів, філософів та людей культури для обговорення взаємозв’язків між медіа та культурою, точок перетину між комерційно успішним та інтелектуально насиченим медіа, а також з метою проговорити можливі шляхи розвитку культурної та медійної сфер у співпраці.
«У процесі створення в Україні суспільного телерадіомовлення особливо важливою є співпраця культурних та медійних проектів, їх взаємообмін ресурсами та думками, — вважають організатори заходу. — Тож у рамках партнерства виник спільний телевізійний проект, присвячений ІІІ Конгресу культури». Ведучою та співавторкою проекту стала відома українська журналістка, письменниця, відповідальний редактор часопису «Критика» Оксана Форостина. Вихід проекту на ТБ заплановано перед конгресом — у перших числах вересня. Телепроект задумано як спілкування Оксани Форостиної з компетентними візаві на теми ІІІ Конгресу культури. Журналістка як модератор дискусії-відкриття конгресу «Місія культури в часи криз» долучить до розмови, зокрема філософа, публіциста та есеїста Володимира Єрмоленка та письменнцю, журналістку й історика Олену Стяжкіну, щоб і учасники форуму, і ширша аудиторія могли ознайомитися з тематикою заходу ще до початку події.
9-13 вересня Львів стане епіцентром літературного життя України. Подія для видавців, авторів, друкарів, бібліотекарів, перекладачів, журналістів, освітян, а також читачів є платформою комунікації, презентації проектів та обговорення нових. Врахувавши дані інтернет-опитування, що організатори проводили кілька місяців тому щодо переваг та недоліків заходу, нині вони працюють над створенням концептуально оновленого культурного продукту.
Фокусною темою XXII Форуму організатори обрали два актуальнi концепти: «Культура vs. Пропаганда». Учасники з різних країн обміняються досвідом та думками з приводу того, як культура може протистояти пропаганді і як інтелектуальний рівень людини впливає на її можливість відрізняти правду від брехні. Країною-гостем цьогорічного заходу обрали Францію.
У рамках Форуму видавців відбудуться також Книжковий ярмарок, вручення книжкової премії «Найкраща книга Форуму-2015», Фестиваль дитячого читання «Книгоманія», міжнародний літературний фестиваль, Львівський бібліотечний форум, який проводиться спільно з Українською бібліотечною асоціацією та Благодійна акція для людей літнього віку «Третій вік: задоволення від читання».
Уперше на Форумі видавців буде діяти шість тематичних майданчиків: «Жіноча тема», «Чоловічий клуб», «Історична правда», «Кулінарія», «Дитячий майданчик» та «Середня школа».
У межах літературного фестивалю вперше відбудуться Тиждень сучасної української драматургії у співпраці з Мистецькою майстернею «Драбина», Ніч поезії та музики нон-стоп, Українсько-єврейські зустрічі за підтримки ініціативи «Українсько-єврейська зустріч», а також «Поетичний потяг», Молода республіка поетів, презентація проекту Юрія Андруховича та гурту Karbido «AtlasEstremo» і мистецького проекту «Розділові».
Окрім постійних гостей iз Білорусі, Бразилії, Естонії, Ізраїлю, Латвії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, Сербії, Фінляндії, Франції вперше Форум видавців та Львівський міжнародний літературний фестиваль відвідають автори із Зімбабве, Китаю і Єгипту.
«Київська школа» стартує 8 вересня та проходитиме у різноманітних локаціях у Києві до 1 листопада. Проект міжнародної бієнале об’єднає митців, інтелектуалів, громадські ініціативи та інституції України, Європи та світу. «Бієнале спрямовано на створення альтернативного публічного простору для рефлексії, долання кордонів, створення нових зв’язків у часи війни», — зазначають куратори проекту Ґеорґ Шоллхаммер та Хедвіґ Заксенхубер.
«Київська школа» включатиме виставки та перформанси, покази фільмів, мультимедійні експерименти та трансляції, а також наявні та новоутворені ситуації навчання і дослідження. Крім цього, за допомогою співпраці з місцевими та міжнародними інституціями бієнале закладе нові структури та сприятиме передачі знання поза межами Києва. Відкрити канали мистецького та інтелектуального обміну — одне з основних завдань проекту.
Робота над бієнале, презентація та комунікація «Київської школи» базуються на ряді виставкових есе та дослідницьких проектів, куди входять як окремі історичні та сучасні твори мистецтва, так і ситуації, картографуючи системи форм, ідей та референцій. Один із основних акцентів програми поставлено на досі мало відомому глобальному культурному впливі українських авангардів минулого століття та висвітленні їхніх міжкультурних та міжнародних властивостей. Поряд із цим бієнале демонструватиме твори, що не тільки відбивають сьогодення, а відкривають можливість поетичного замислення та споглядання.
У наявному становищі в Україні, після революції Майдану, у часи війни політичний потенціал мистецтва вагомий як ніколи. Фундаментальна роль мистецтва як інструмента рефлексії кидає виклик сьогоднішньому політичному контексту, який визначається збройним конфліктом на сході України.
Бієнале — це відкритий проект, спрямований на формування публічних рамок, простору, що дозволить суспільству рефлексувати над загрозливим обставинами за допомогою мистецтва та знання.
Основною локацією «Київської школи» стане приміщення Будинку одягу на Львівській площі у Києві, шедевр пізньорадянського модернізму, спроектований Валентином Єжовим. Два поверхи Будинку одягу буде перетворено на простір для експериментального мистецького та освітнього виробництва, відкритий для широкої публіки. Своїм вибором бієнале підкреслює потенціал Києва для розвитку нової мистецької інфраструктури.
Окрім центру бієнале на Львівській площі, «Київську школу» прийматиме низка партнерських інституцій та організацій по всьому Києву, серед яких Будинок кіно, Будинок художника, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, Інститут проблем сучасного мистецтва, Київська міська галерея мистецтв «Лавра», Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національний музей історії України, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Національний художній музей України, Національний центр ім. Олександра Довженка, Художні майстерні на вул. Сошенка, 33, Центр візуальної культури, 32 Vozdvizhenka Arts House та інші локації, що будуть анонсовані згодом.
Шість шкіл, інтегрованих до виставкового простору, стануть майданчиком та місцем для рефлексій, дебатів та культурного виробництва. Їхні програми об’єднають художників, інтелектуалів, активістів та студентів, що зможуть співпрацювати зі своїми колегами та широким загалом. Кожна зі шкіл порушуватиме питання, що стоять перед українським та європейським суспільством, а також реагуватиме на політичні виклики сучасності. «Школа викраденої Європи» у форматі серії лекцій, семінарів та дискусій ставить питання про можливість іншої Європи. «Школа образу і доказу» зосередиться на деконструкції образів сучасної пропагандистської війни, використовуючи кіновиробництво як інструмент критичного аналізу війни в Україні. Дослідники, медіа-активісти й режисери працюватимуть над серією документальних відеоробіт у співпраці з українськими та міжнародними кінематографістами. Основою «Школи пейзажу» є пейзаж як ключовий термін національної уяви та земля як територія боротьби та мрій. Митці та географи, поети і політичні теоретики, історики та економісти досліджуватимуть культурні та політичні прочитання цієї парадигми. Внутрішньо переміщені особи зустрінуться та поділяться досвідом із художниками, що стали переселенцями з політичних причин, та працюватимуть разом із громадськими організаціями над можливістю перетворити переселення на акт політичного спротиву та самовизначення у межах «Школи переміщених осіб». Реалізм має довгу історію домінування в українському традиційному мистецтві. Водночас реалізм є терміном, навколо якого точаться активні дебати в сучасному мистецтві. Тому ще одна школа матиме назву «Школа реалізму» та стане ареною, де ці два різні бачення реалізму зустрінуться з теорією та практикою. «Школа самотності» працюватиме над ситуацією усамітнення, що приходить після ейфорії революції. Активісти з Майдану, парку Ґезі (Стамбул), площі Тахрір, iз Гонконгу, Росії та Аргентини розроблятимуть мікродрами, поетичні акції та перформанси, намагаючись сформулювати новий політичний суб’єкт після його втрати. Ці роботи будуть створюватися художниками разом із театральними митцями та широкою аудиторією.
Мультидисциплінарний міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «ГогольFest» в 2015 році пройде вiд 17 до 27 вересня.
Невід’ємною частиною програми завжди є демонстрація кращих зразків сучасного українського та світового мистецтва, акумуляція потужних творчих та інтелектуальних ресурсів, формування творчого середовища, в якій виникає нова генерація митців світового значення.
Новим творчим майданчиком «ГогольFest» стане Національний експоцентр України (ВДНГ) у Києві. Саме тут буде представлений згусток різних видів мистецтва і ключових суміжних дисциплін: музика, танець, експериментальний театр, сценографія, живопис, дизайн, кіно та аудіовізуальні мистецтва.
Напрями, які будуть представлені на «ГогольFest»: «Школа перфомансу Влада Троїцького», «Архітектура» за підтримки фестивалю CANactions Віктора Зотова і архітектурної школи «РУШ» Євгенія Асса, «Арт-менеджмент» за підтримки бізнес-шкіл Києво-Могилянської академії та МІМ, а також Конгресу активістів культури. Окрім того, буде діяти візуальна, літературна та дитяча програми, школа документалістики, екопрограма та музична за підтримки фестивалю «Джаз Коктебель» і «Майстер-класу» Євгена Уткіна.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
