Смугасте диво

Херсонщина: рости, кавун, великий і маленький

Та все одно кавун-переможець 2015 року заважив на п’ять кілограмів більше, аніж торік. Велетня вагою 22 кілограми виростила родина фермера Юрія Покотилова. Як визнає сам переможець, основне достоїнство його коронованого «полосатика» полягає в тому, що він вирощений природним способом та без використання добрив. Відразу ж після оголошення результатів конкурсу кавун-переможець був вручений парі молодят, як подарунок на весілля. Наречений і наречена з радістю виконали головну умову отримання призу: разом підняли гігантський кавун та продемонстрували його всім гостям свята.

Ще однією родзинкою цьогорічного фестивалю стало те, що вперше за 12 років існування свята був встановлений приз за наймініатюрнiший кавунчик. Маленький переможець заважив 150 грамiв (він легко поміщався на долоньці), особливо ефектно він виглядав на тлі свого гігантського побратима-переможця. А ось на згадку про красеня гарбуза, який став переможцем цього року та заважив аж 44,5 кілограма, навіть установили пам’ятник тут же, на набережній у Голій Пристані. До слова сказати, це вже третя скульптура баштанних культур, яку встановили в цьому місті на півдні України. Раніше тут увічнили херсонський кавун та знамениту херсонську диню. Від бажаючих сфотографуватися на тлі гігантських ягід цьогоріч просто не було відбою!

«Цього року наше свято вшанували своєю увагою фермери з Ізраїлю, Німеччини, Японії, Білорусі та ще з десяти різних країн світу, — розповів мер міста Гола Пристань Анатолій Негра. — Робота з обміну досвідом із закордонними фермерами в нас налагоджена вже досить давно. Треба сказати, що наше херсонське насіння кавунів, динь, гарбузів та помідорів користується великим попитом в Європі завдяки своїм унікальним якостям з виживання за будь-яких погодних умов».

Також саме фермери Херсонщини навчили своїх закордонних колег готувати якісну кавунову текілу і поділилися з ними професійними секретами з вирощування баштанних культур. В обмін європейці пообіцяли допомогти південному місту України обзавестися своїми альтернативними джерелами енергії. В першу чергу йдеться про недорогі вітрогенератори, які можуть максимально ефективно працювати саме на Херсонщині завдяки особливим погодним умовам.

Кавунова олія повернула до життя моряка!

Відзначимо, що небувалі весняні дощі та холодна погода на початку літа поставили на межу зриву нинішній урожай баштанних культур по всій Україні. Особливо великою катастрофою це могло обернутися саме для Херсонщини з тієї причини, що для тутешніх фермерів вирощування кавунів і динь є пріоритетним напрямком у сільському господарстві.

«Дощові зливи та вітер в перші два місяці цього літа сприяли розвитку хвороб баштанних культур та шкідників, — говорить Володимир Лимар, директор Інституту південного овочівництва та баштанництва УААН. — Саме з цієї причини довелося пересівати частину родючих земель Херсонщини. На жаль, сам урожай-2015 буде на третину менший, аніж торік, і трохи пізніше, ніж зазвичай...»

А ось для керівника фермерського господарства «Мрія» Івана Яланського нерозв’язних завдань не буває, хоча і він визнає, що його кавуни та дині нинішнього року довелося буквально рятувати від шкідників.

«Кавун чудово очищує організм людини від шлаків і покращує здоров’я. Але сезон баштанних культур досить короткий, а усім нам хочеться продовжити лікувальний ефект, — розповів один із кращих фермерів Херсонщини Іван Яланський. — Саме це і підштовхнуло нас до винаходу олії з кавунових кісточок. Зараз вона користується великим попитом як у наших фармацевтичних компаній, так і у багатьох європейських партнерів».

За словами фермера, достатньо раз на добу пити столову ложку такої олії натщесерце вранці, щоб підтримувати організм у тонусі впродовж тривалого часу. Безумовно, для досягнення лікувальної мети дозу доведеться трохи збільшити, однак це себе виправдовує. Так, один моряк із Херсона під час далекого рейсу десь застудив нирки і у нього вночі піднялася висока температура. Арсенал ліків на кораблі, який на той момент перебував за десятки кілометрів від берега, був невеликий. Однак під рукою у чоловіка випадково опинилася пляшечка олії з кавунових кісточок. Від безвиході він почав пити олію тричі на день, бо від сильного болю ніякої іншої їжі вже приймати не міг. І сталося диво: він не тільки позбувся болю, а й навіть став почуватися краще, аніж до хвороби! Коли вже корабель дістався суші, моряк із профілактичних міркувань звернувся по консультацію до дипломованих медиків. Але ті тільки руками розвели: «Ви абсолютно здоровий чоловік і ніякі ліки вам не потрібні!» Ось такий феноменальний ефект дала простенька олія з кісточок херсонських кавунів.

Європа закохалася в українські кавуни

Фермери Південного регіону торік зіткнулися з великою проблемою, коли поставки кавунів та динь в Росію фактично повністю припинилися. Довелося терміново шукати нових покупців. Так от, якість баштанних культур, вирощених на Херсонщині, виявилася настільки високою, що разом з Білоруссю, Латвією, Литвою та Естонією якісний товар із задоволенням стали купувати в Німеччині, Франції та інших країнах Європи. За словами фермерів, це найкращий показник екологічної чистоти українських кавунів. Адже перед експортом за кордон весь товар проходить дуже сувору спеціальну перевірку. Якщо проблем iз боку контролюючих структур не виникає, це означає, що наша продукція абсолютно чиста та корисна для здоров’я.

Відзначимо, що цього року на всеукраїнському фестивалі «Український кавун — солодке диво» також продемонстрували свою майстерність ще й майстри кавунового карвінгу (розпис на шкірці кавуна). Особливо відзначилася майстриня Лілія Сторинська, яка змогла вигравіювати на крихкій шкірці смугастих ягід найяскравіші пейзажі: дельту Дніпра, вітрильник та різнобарв’я місцевих розкішних троянд. За словами дівчини, стати кращою у своїй справі їй допомогла наполегливість, хороша фантазія та якісний інструмент. Усім охочим гостям фестивалю майстриня залишала на шкірці трофейного кавуна живописні краєвиди Херсонщини на добру згадку!