Запливи для зростання: на зимовому ЧС українські плавці оновили національні рекорди, але залишилися без нагород
На Олімпіаді в Парижі вітчизняні плавці виступили зовсім не так, як очікували від них їхні наставники та вболівальники. >>
Сам не зможе — таблетка допоможе
05.08.2015
Слід визнати, що в гонитві за високими результатами — в умовах шаленої конкуренції — спортсменам доводиться несолодко. Втрутитися в розподіл великого фінансового пирога хочеться всім, але отримати непогані гроші, а разом із ними славу та визнання вдається одиницям. Постійно перебувати на піку форми важко, виснажливо, а часом просто неможливо. От деякі «умільці», усупереч законам здорової конкуренції, і намагаються полегшити свої спортивні «страждання» та заодно покращити персональні рекорди за допомогою недозволених прийомів, зокрема шляхом вживання допінгу.
У пошуках винного
Один iз таких хитрунів — бразильський півзахисник «Шахтаря» та збірної Бразилії Фред. На початку тижня в таборі «гірників» підтвердили, що й друга допінг-проба, взята у 22-річного футболіста під час нещодавнього Кубка Америки, дала позитивний результат. Що буде далі — зрозуміти нескладно. За словами генерального директора «Шахтаря» Сергія Палкіна, розгляд справи Фреда може затягнутися до жовтня, утім сумніватися, що в підсумку він отримає кількарічну дискваліфікацію — не доводиться.
Вочевидь до середини осені компетентні органи будуть вирішувати, хто, де і коли «призначив» бразильцю заборонений препарат — гідрохлортіазид.
Власне, і в «Шахтарі», і в збірній Бразилії вже відхрестилися від підступного сечогінного препарату. «Гірники» кажуть, що всі питання потрібно ставити «пентакампеонам», адже позитивну допінг-пробу Фред здав, перебуваючи в таборі своєї національної збірної. Водночас представники медичного штабу бразильської збірної наполягають, що препарат iз подібною діючою речовиною в їхньому фармакологічному арсеналі взагалі відсутній.
Тож можна допустити, що винуватцем «зроблять» самого футболіста. Для прикладу варто згадати подібну історію, що сталася з вітчизняним голкіпером Олександром Рибкою, якого в 2012 році, в період його виступів за той-таки донецький «Шахтар», також спіймали на вживанні сечогінних препаратів і дискваліфікували на два роки. Свою провину Сашко визнав, заявивши, що препарат «для схуднення» узяв у дружини, яка використовувала його для зниження маси тіла.
«Нелегка» й «нечиста» атлетика
А от зам’яти скандал із майже повальним вживанням стимуляторів серед професійних атлетів буде неймовірно важко. Днями до представників британських ЗМІ потрапила база даних iз результатами більш як 12 тисяч аналізів, які в період 2001—2012 років здали 5000 спортсменів, і, як виявилося, велика частина з них, «як мінімум, є підозрілою». Цікаво, що «злив» інформації, яка кидає допінгову тінь на не один десяток знаних чемпіонів світу та Олімпійських ігор, відбувся з комп’ютерів Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій якраз напередодні виборів президента цієї поважної організації.
Власне, кожен сьомий тест із «злитої» бази даних мав аномальні показники. Тож антидопінгову процедуру необхідно було розпочинати, загалом, проти 800 атлетів. Утім в IAAF воліли тримати в секреті скандальну інформацію, караючи за «нечесну гру» лише окремих, напевно, найбільш злісних, порушників. Як тут не згадати дані нещодавнього розслідування німецьких журналістів, які припустили, що більш як 80 відсотків російських легкоатлетів вживають допінг.
«Не можна говорити, що ми провалили боротьбу з допінгом у період вiд 2001-го до 2012 рокiв. Є низка звинувачень, але насамперед потрібні докази. Тож ми обов’язково проведемо розслідування», — заявив чинний президент IAAF сенегалець Ламін Діак, повноваження якого, щоправда, збігають уже найближчими днями.
Не виключено, що витік інформації, який серйозно компрометує нинішнє керівництво Міжнародної легкоатлетичної асоціації, став результатом підкилимної боротьби за високий пост. Так сталося, що компромат опинився в руках журналістів тієї країни, кандидат від якої має найбільше шансів стати наступником 81-річного Діака. Власне головним претендентом на посаду очільника IAAF є британець Себастьян Кое. Тоді як один із його конкурентів — президент НОК України Сергій Бубка, який, до речі, також обіймає й віце-президентський пост у Міжнародній асоціації легкоатлетичних федерацій.
