Кожен, хто проходив строкову службу в армії, знає, з яким нетерпінням солдати чекають дембеля. Цей омріяний день мали б зустріти нинішньої осені і двоє хмельничан Петро та Микола, котрим випало виконувати священний обов'язок ледь не за батьківським порогом. Хлопці «кантувалися» в підрозділі, що забезпечує життєдіяльність Національної академії Державної прикордонної служби України. А умови там далеко не найгірші для відбуття військової повинності.
Суботнього дня хлопцям дали звільнення, і ті вирішили відтягнутися по повній програмі. Отож друзі подалися до Миколи додому. Там до них приєднався давній приятель Ігор. Розігрівшись спиртним, компанія пішла в місто, проте вештатися знайомими вулицями їй видалося справою нудною. Розбурхана душа вимагала пригод. Визріла підступна думка: а чи не навідатися бійцям на полігон академії? Територія їм добре знайома, всі ходи й виходи також.
Не довго роздумуючи, братва рванула на об'єкт, де їх насамперед цікавила водна станція польового навчального центру. Ігор залишився «на підхваті», а корефани, одягнувши припасені заздалегідь рукавички, проникли до приміщення. Для цього довелося викруткою відчинити вікно. Без особливого поспіху браві вояки винесли імпортний телевізор, глибинний насос «Малятко» та електрочайник. Потім згребли зі столів кілька скатертин і, спакувавши те добро, розтанули в ночі. Вдало уникнувши зустрічі з патрулями, хлопці знову опинилися в місті. Однак там їх засік черговий наряд міліції і доставив у відділення.
Затримані спочатку відпиралися, вигадуючи різні історії про свої походеньки. Але від фактів, як мовиться, діватися нікуди. Військова прокуратура Хмельницького гарнізону проти учасників нічної операції порушила кримінальну справу. І тепер дату їх дембеля визначатиме уже суд.