Олег Рибачук.
Народний депутат Олег Рибачук (фракція «Наша Україна») вважає, що подальше розгортання владою терористичних виборчих технологій може викликати у людей зустрічну реакцію — агресію. «Сьогодні «марати» і «гліби», яких давно списали у Росії, намагаються застосувати чорні технології в Україні», — наголосив в інтерв'ю керівник офісу Віктора Ющенка, маючи на увазі російських політтехнологів Гельмана й Павловського. Свідченням цьому, за словами парламентарія, є спільна заява керівників силових структур про готовність протистояти будь-яким насильницьким діям і проявам щодо зміни і захоплення влади, а також публічні заяви Президента та Прем'єра про недопущення силового варіанта. «Спроба привнести елементи терору у виборчу кампанію з боку влади очевидні. Адже так звані «терористи» з Троєщинського ринку з посвідченнями Української народної партії — лише перший крок чорних технологів. Ситуація з отруєнням Ющенка довела, що влада перейшла межу, яка відділяє погрози та залякування від справжнього терору. Але це хибний для неї шлях, адже влада оголосила війну не Ющенку, а мільйонам громадян, які сподіваються на перемогу демократії в Україні. Не можна весь час залякувати людей, адже страх викликає відповідну реакцію — агресію», — наголосив Рибачук.
Депутат вбачає історичні аналогії з подіями, які відбуваються в країні останнім часом: «Режим румунського диктатора Чаушеску напередодні свого кінця також намагався розпалювати націоналізм, протиставляти людей різних національностей, запровадив жорстку цензуру, нищив фізично своїх опонентів. Як він закінчив, відомо всім. Захлинулося і так зване ГКЧП, ініціатори якого напередодні свого арешту також лякали людей масовими заворушеннями, громадянською війною, руйнуванням стабільності та хаосом». За словами Олега Рибачука, будь-які силові дії влади проти народу приречені на поразку. Адже «сила дії дорівнює силі протидії. Цей закон фізики не змогли спростувати ані Чаушеску, ані гекачепісти, ані інші диктатори. Не вдасться це і Кучмі, Януковичу та Медведчуку».
Львів, який неофіційно називають культурною столицею України, уже не один рік виборює право називатися і Різдвяною столицею. До всіх різдвяних сюрпризів цього року долучиться іще один — пасажирів львівських трамваїв та тролейбусів протягом свят будуть тішити популярні різдвяні мелодії у виконанні улюбленців не лише львів’ян, а й усіх українців — «Піккардійської терції» та Павла Табакова. >>
Перший сесійний тиждень Верховної Ради після літніх канікул почався напрочуд мирно: без бійок, без блокувань, без фізичних ексцесів і морального тиску у форматі «опозиція vs влада». Депутатів примирила Європа. Точніше, євроінтеграційний напрям, що ним крокує Україна. >>
Представляти Віру Іванівну, певно, зайве. Її ім'я й по батькові (саме так — без прізвища) говорить саме за себе ще з тих часів, коли вона була першою помічницею Віктора Ющенка на початку століття. Навіть листи до неї, як розповідає сама Ульянченко, підписують просто: «Вірі Іванівні». І доходять.
Про те, якою впливовою вона є, як поважає її думку сам В.Ю. і як запросто вона спілкується з найбагатшими людьми України, ходять легенди. Коли глава держави призначив Віру Ульянченко керівником Київської обласної держадміністрації, багато хто сприйняв це скептично: одні висловлювали сумніви в умінні Віри Іванівни «перекваліфікуватися» з «няньки Ющенка» в «губернатори», інші іронізували, називаючи це призначення «почесним засланням» подалі від Банкової. Відтоді минув понад рік, і голоси скептиків стихли. А легенди про впливовість Віри Іванівни анітрохи не потьмяніли.
І ще ремарка: напередодні виборів брати інтерв'ю у партійного керівника області завжди складно — воно в будь-якому разі виглядатиме «піарним». Але, зрештою, коли ж владі й звітувати про свої успіхи, як не перед виборами? Як каже правдоруб Віра Іванівна, «виборець сам повинен у всьому розібратися». До речі, найулюбленіше її слово — «безперечно». >>
«В «України молодої» диктофони добре пишуть?» — запитав Кириленко, щойно кореспондент «УМ» переступив поріг його кабінету в партійному офісі «Нашої України». «А що, — питаю, — ви зірвали голос?». Кириленко підморгує: «Почався виборчий тур».
Наша розмова відбулася наступного дня після того, як десант «НУНС» повернувся з першого етапу виборчого туру, який проліг через Сумщину, Полтавщину та Кіровоградщину. А днем по тому «нашоукраїнці-самбісти» мали вирушити на Дніпропетровщину. Власне, наша розмова з Кириленком і почалася з того, як він оцінює старт виборчих турне. >>
Якщо «Наша Україна» до останніх передз'їздівських днів тримала інтригу з виборчим списком, то Блок Тимошенко «вистрелив» іншим. «Списочники» БЮТ лишились у своєму попередньому складі, зате присутність з-поміж 103 депутатів V скликання (яких Юлія Володимирівна за відданість і стійкість залишила при кандидатській надії) особливого гостя — президента Європейської народної партії Вілфреда Мартенса — привернула загальну увагу. Мартенс приїхав не просто так — він запросив «Батьківщину» приєднатися до клубу ЄНП. Ця подія відразу потягнула за собою обговорення ідеологічного керунку, в якому рухатиметься БЮТ, відсунувши на другий план ініціативи, з якими виступала на з'їзді Тимошенко, не кажучи вже про інший актуальний аспект — стосунки БЮТ з колегами від «Нашої України — Народної самооборони». Втім на все свій час. Час підписувати спільні угоди і час їх виконувати. Або не виконувати. Наразі помаранчеві демократи обіцяють триматися разом, а що з того вийде — побачимо після 30 вересня. Поки що про внутрішні процеси всередині Блоку Тимошенко з «УМ» говорить депутат IV—V скликань, 14-й номер у виборчому списку БЮТ Андрій Шкіль. >>
Учора глава держави спілкувався з журналістами, в тому числi вже традиційно — у прямому ефірі двох національних телеканалів. Президент вкотре відійшов від офіціозу, а заодно і похмурих владних кабінетів — зустріч з представниками ЗМІ знову проходила на «зеленій галявині» секретаріату. >>
