Тому що їм — мінімум, а йому — максимум

      Незбагненні речі кояться в найвищих органах державної влади України: в Кабінеті Міністрів раптом усі як один розучилися рахувати, а законодавці переплутали Верховну Раду з агітаторською будкою. Принаймні саме таке враження може скластися у сторонньої, не обізнаної з перипетіями українського політичного життя людини після ознайомлення з обговоренням у парламенті (як у сесійній залі, так і в кулуарах) закону про мінімальний прожитковий мінімум. Згідно з цим документом, який уряд вніс на розгляд ВР, наступного року прожитковий мінімум на одну особу має складати 382 гривні на місяць. Здавалося б, наміри непогані, адже хоч 20 гривень за нинішніх умов — це просто копійки, навряд чи вони комусь завадять (нині розмір прожиткового мінімуму становить 362 грн.), особливо з огляду на те, що саме на основі цієї суми розраховуються показники багатьох інших виплат, зокрема й соціальної допомоги. Однак у цілому Верховна Рада урядовий закон так і не ухвалила. Причому не голосувала як антиурядова опозиція, так і переважна частина «більшості», яка нібито повинна підтримувати всі ініціативи Кабміну. Звісно, причини в кожного крила парламенту були свої.

      «Очевидно, уряд Януковича має великі проблеми з арифметикою, і це стосується не тільки тих 10 мільярдів, які він приховує від суспільства», — обурено проголошував з парламентської трибуни «наш українець» Віктор Пинзеник. Проект закону про прожитковий мінімум, як стверджує опозиційний парламентарій,  також не є винятком з «арифметичних вибриків» Кабміну. «Уряд піднімає прожитковий мінімум на 5,5 відсотка, але інфляція наступного року планується на рівні 7 відсотків. За 4 місяці цього року прогнози інфляції склали 5%, що означає близько 13% підняття рівня цін. Це неправда, що ціни було знижено, в Україні вони не знизились», — рахував Віктор Михайлович, намагаючись за кілька хвилин, відведених на виступ, довести, що уряд прагне «тримати прожитковий мінімум на рівні епохи доісторичного матеріалізму, у той час як економіка України за п’ять років зросла на 50 відсотків, що мало позначитись і на стандартах прожиткового мінімуму». Саме тому, наголосив Пинзеник, «Наша Україна» внесла проект закону, в якому йдеться про встановлення прожиткового мінімуму на рівні 423 гривень, а не 382. «Наша цифра враховує не включений у розрахунок процент інфляції при затвердженні прожиткового мінімуму на цей рік, реальну інфляцію протягом року і половину темпів економічного зростання, яке планується на наступний рік», — наголосив Віктор Пинзеник. На жаль, проект «НУ» не зареєстрували.

      Не менш натхненно наступали й прихильники Кабміну, одним з основних аргументів яких була думка про те, що краще підвищити хоч на копійки, ніж не підвищувати взагалі. «Якщо ми нормальні люди, нормальне суспільство, ми зобов'язані дбати і про дітей-інвалідів, і про матерів-одиначок, — ледь не плакав, розмовляючи з журналістами в кулуарах, представник фракції «Трудова Україна» Ярослав Сухий. — А їхні виплати базуються саме на основі прожиткового мінімуму! Я не розумію, чому сесійна зала не підтримала цей законопроект у цілому!».

      Найцікавіше, що, як виявилося, не підтримав його... і сам пан Сухий. Причому не лише в цілому (так чи інакше, «за» висловилися лише 123 депутати), а й у першому читанні, хоча за те, щоб прийняти законопроект за основу, проголосував 321 парламентарій, включно з опозиційними фракціями. Карток «трудовиків» система не зареєструвала. Як припустив у розмові з журналістами «наш українець» Микола Томенко, у них, як і в нардепів фракцій «Регіони України» та СДПУ(о), просто забрали картки, аби депутати  не могли брати участь у роботі парламенту і таким чином, за домовленістю з Банковою та Віктором Януковичем, дискредитувати законодавчий орган. Однак соціал-демократи (об'єднані) на табло таки «засвітилися» — в рядку «не голосували». Оскільки урядові, а точніше, його керівнику й за сумісництвом кандидатові в президенти Вікторові Януковичу цей закон дуже потрібен, аби можна було хвалитися перед народом турботою про бідних і знедолених, у  декого з нардепів одразу виникла підозра, що таким чином керівництво СДПУ(о) (позапарламентське) вирішило «здати» Януковича. Однак представник «об'єднаної» фракції Ігор Шурма в інтерв'ю кореспондентові «УМ» цю версію рішуче заперечив. «Ви ж самі чули, яким чином відбувалося «обговорення» цього законопроекту. Одна сторона намагалася піднести певного кандидата до небес (йдеться про Януковича. — Авт.), інша хоче того ж кандидата опустити нижче плінтуса. От ми й відмовилися голосувати за те, що принесе користь чи негатив одному з кандидатів, — пояснив пан Шурма. — Окрім того, ми прекрасно розуміємо, що бюджет буде проголосований після виборів Президента, і не хочемо зараз робити кроки, які хтось із кандидатів може використати для власного піару. І, щоб не робити з цього політичні торги, вважаємо: розгляд цього законопроекту варто перенести на пізніший термін, післявиборчий».