У Румунії знову загострилася «морська хвороба»: спірний континентальний шельф у районі острова Зміїний у Чорному морі, де, ймовірно, залягають чималі поклади нафти та газу, Бухарест хоче отримати з такою нетерплячкою, що подав до Міжнародного суду ООН. Київ сприйняв це з подивом, адже переговори з цього приводу, довгі й важкі, ще тривають. А додаткової напруги в непрості українсько-румунські відносини привнесла майже конфліктна ситуація в дельті Дунаю, де прикордонні катери румунів спробували перешкодити будівничим каналу «Дунай—Чорне море». Міністерство транспорту України назвало це провокацією, а в будівлю на Михайлівській площі було викликано румунського посла Александру Корнеа і вручено відповідну ноту МЗС України.
Щодо одностороннього звернення Бухареста в Міжнародний суд ООН, то українське МЗС вважає цей крок передчасним, адже держави ще не вичерпали всіх можливостей переговорного процесу, аби досягти компромісу без залучення третіх сторін. Так прес-служба міністерства відкоментувала вчора заяву Румунії, адресовану в Міжнародний суд 16 вересня. «Переговорний процес щодо Договору між Україною та Румунією про режим українсько-румунського державного кордону, співробітництво та взаємну допомогу з прикордонних питань та двосторонньої Угоди про делімітацію континентального шельфу й виключних економічних зон у Чорному морі триває з 19 січня 1998 року, — йдеться в коментарі. — Проте протягом 19 раундів основна увага сторін була зосереджена на узгодженні положень про режим державного кордону, і лише на останніх п'яти раундах, які відбулися після підписання згаданого Договору 17 червня 2003 року, сторони повністю зосередилися на питанні делімітації морських просторів. Необхідно підкреслити, що на даний момент залишається не обговореною низка питань змістовного характеру, остаточне вирішення яких могло би сприяти пошуку взаємоприйнятного компромісу на експертному рівні». Інакше кажучи, Київ здивований різкістю рухів своїх румунських партнерів і переконаний, що справу можна залагодити, не встаючи з-за столу переговорів. Навіщо такий поспіх? Відповіддю на це питання може бути й непоступливість Румунії у відстоюванні свого бажання володіти більшим сегментом нафтоносного шельфу якомога швидше, і втома від настільки тривалих «гумових» переговорів, і — не в останню чергу — нинішня політична ослабленість України, некрасива передвиборча боротьба в якій створила їй несприятливий міжнародний імідж. Нашою внутрішньою слабкістю і вирішив доречно скористатися непоступливий сусіда.
Звернімо вашу увагу на те, що реакція вітчизняного зовнішньополітичного відомства була оприлюднена вчора, тобто через п'ять днів після звернення Румунії до суду з приводу континентального шельфу. Гадається, що останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння, стали демарші сусідів, пов'язані з будівництвом каналу «Дунай—Чорне море», які в самій Україні розцінюють дуже неоднозначно (про що неодноразово писала «УМ»). Першою брудною «ластівкою» стали публікації, спрямовані проти посла нашої держави в Румунії Теофіла Бауера, колишнього «губернатора» Буковини, зокрема в тамтешній газеті «Гардіанул» від 15 вересня. У статті румунської газети МЗС України вбачає «безапеляційні, необгрунтовані та безпідставні звинувачення..., що справляє негативний вплив на атмосферу добросусідських відносин між Україною та Румунією». У ноті, яку в МЗС України вручили позавчора румунському амбасадорові Александру Корнеа, міститься настійне прохання «надати офіційну оцінку подібним публікаціям». Не встиг пан Корнеа від'їхати від Михайлівської площі, як до МЗС лихоманково пробився сигнал від Кiрпи — очолюваний ним Мінтрансзв'язку наполягає, аби до Бухареста полетіла ще одна нота протесту, в зв'язку з провокаціями в дельті Дунаю.
16 вересня, як пізніше деталізували кореспондентові УНІАН у прес-службі Укрморрічфлоту, під час роботи днопоглиблювального судна «Євген Коробочка», що на той час здійснювало операцію з перенесення носового якоря за допомогою спеціалізованого судна С3-25, катери румунської прикордонної застави перегородили шлях, чим, на думку фахівців Мінтрансу, створили аварійну ситуацію. Мінтранс записав інцидент на відеоплівку, так що докази є. А запис довелося зробити, вочевидь, тому що пригода 16 вересня не перша в цьому районі. Мінтранс доповів МЗС, що раніше румуни без попередження переставляли буї у судноплавному фарватері, тобто порушували міждержавний договір про кордон між Україною та Румунією, а крім того, румунський земснаряд не припиняє скидати землю, яку черпає в Тульчинському гирлі, у Килійське гирло дунайської дельти. У підсумку, всі згадані дрібні демарші розлютили Мінтранс, і той почав скаржитися. Чи призведе ця скарга до ще однієї ноти, невідомо, але ситуація між Україною та Румунією стала видимо гострою.
Румунія, яка прагне увійти в Євросоюз у 2007 році, у притаманній їй манері викидає колінця на нашому спільному кордоні, причому не чекаючи узгодженої позиції ЄС. Адже комісія ЄС приїде вивчати ситуацію, зокрема й екологічну, на будівництві каналу «Дунай—Чорне море» лише в жовтні.