Культпростори

«Мистецький арсенал»

Масштабна ретроспектива робіт видатної мисткині ХХ сторіччя Катерини Білокур та виставка українських художниць, які працюють у жанрі відео-арту відкрилася ще у середині червня, та через популярність виставки організатори вирішили продовжити її до 9 серпня.

На безпрецедентній виставці вперше в історії незалежної України в одному виставковому проекті буде представлено майже весь творчий доробок Катерини Білокур із колекції Музею українського народного декоративного мистецтва, Яготинського історичного музею та інших провідних українських музеїв. Це близько сотні шедеврів, серед яких і олійний живопис, і малюнки, і невеличкі нариси. Нарешті, глядачі матимуть змогу оцінити всі грані таланту унікальної художниці, яка є одним із символів української культури. Окрім того, діє освітня програма та кінопокази.

Загальна вартість вхідного квитка на виставку — 40 гривень, для учнів (старших 12 років), студентів, пенсіонерів — удвічі дешевше. Безкоштовний вхід для дітей до 12 років, інвалідів 1-2 групи, військовослужбовців строкової служби, учасникам АТО, музейним працівникам, членам Спілки художників.

20 серпня у Мистецькому арсеналі відкриється виставка унікальної приватної колекції Ігоря Диченка — українського мистецтвознавця і художника, який присвятив своє життя дослідженню творчості українських художників ХХ століття. До експозиції увійдуть понад 300 творів українських і світових майстрів — мистецтво авангардистів, серед яких К. Малевич, О. Богомазов, В. Пальмов, О. Тишлер, В. Єрмілов, С. Далі; живописні та графічні твори «шістдесятників» — В. Зарецького, А. Горської, А. Сумара, З. Лерман, представників «нової хвилі» — В. Цаголова, Д. Кавсана, О. Сухоліта та інших.

На вшанування пам’яті колекціонера «Мистецький арсенал» готує до друку каталог колекції — перше ґрунтовне наукове опрацювання з атрибуції 451 живописних і графічних робіт, які з 2011 року перебувають на тимчасовому зберіганні у «Мистецькому арсеналі» та в різних конфігураціях експонувалися у п’яти проектах. Презентація каталогу відбудеться на відкритті виставки, яка триватиме до 6 вересня.

Український кризовий медіа-центр

У рамках проекту Культурної дипломатії між регіонами України діє виставка «Ґонта» Лева Скопа, Михайла Скопа та творчого об’єднання «Кактус». «Виставка «Ґонта» — це 160 ікон українських художників. Кожна з яких намальована на дощечках з даху церкви Святого Юра у Дрогобичі», — розповів художник Лев Скоп під час презентації виставки. Вік матеріалу, уточнив співавтор виставки «Ґонта» Михайло Скоп, для кожної ікони 100-300 років. За задумом авторів, виставка «Ґонта» побудована у вигляді стіни. «Ікони — це та духовна сила мистецтва, яка буде виступати бар’єром для України, захищати від ворогів та нагадувати українцям, що ми громадяни однієї країни. Ми — єдині», — зазначив Лев Скоп.

У рамках проекту Культурна дипломатія між регіонами України наступним місцем, де буде представлятися виставка буде місто Слов’янськ Донецької області. У Києві вона буде до кінця тижня. Вхід вільний.

Національний художній музей України

НХМУ спільно із Музеєм сучасного мистецтва Одеси представили у Києві проект «ENFANT TERRIBLE. Одеський концептуалізм». На виставці — насамперед незвичні для вітчизняного музейного простору твори, що часто вимагають коментаря або тлумачення. Експозиція побудована таким чином, щоб глядач міг яскраво уявити феномен концептуалізму в історичній перспективі — від перших протоконцептуальних робіт 50-х і до мистецтва наших днів. Виставка сформована на основі колекції Музею сучасного мистецтва Одеси — найбільш репрезентативного зібрання робіт сучасних одеських авторів, та розширена експонатами з приватних колекцій, галерей та фондів, архівів одеського Музею західного і східного мистецтва. Експонуються як твори метрів концептуалізму: Леоніда Войцехова, Юрія Лейдермана, Сергія Ануфрієва, Ігоря Чацкіна, Олександра Ройтбурда, групи «Перці», «Мартинчиків», — так і багатьох інших художників, на яких так чи інакше вплинув одеський концептуальний рух. Представлені рідкісні живописні та графічні роботи, документи, тексти, знімки, слайди, відео та інші матеріали, яких публіка ще не бачила. Також включені матеріали про художні акції 80-х та 90-х, перші відео та перформанси. Триватиме виставка до 20 вересня.

З нагоди 100-річчя від дня народження українсько-американського митця Якова Гніздовського триває ще одна виставка в НХМУ. Україна відносно недавно почала відкривати для себе цього митця — тоді як в американському графічному мистецтві 20 століття гравюри художника вважаються одним із найцінніших і найоригінальніших звершень, адже вони виконані у надзвичайно складній техніці дереворізу, яку Гніздовський фактично повернув із забуття, надихнувшись мистецтвом Альбрехта Дюрера.

Стиль художника зазнав різних впливів: архетипові мотиви рідного Поділля, японська та європейська гравюра, американський поп-арт, — і, зрештою, вилився в особливе трактування форм предметного світу. Гніздовський прагнув побачити й передати гармонію простих речей та ситуацій — з відтінком ніжної філософської іронії у ставленні до навколишнього світу. Так у мистецтві Гніздовського «легковажні» мотиви зростають до рівня високих тем, а серйозні викликають посмішку.

Твори Якова Гніздовського зберігаються у поважних колекціях світу, зокрема в Національному музеї американського мистецтва, Addison Gallery, Музеї образотворчого мистецтва в Бостоні, Музеї модерного мистецтва у Більбао, Картинній галереї Вінніпега, колекції Білого Дому, багатьох університетах та приватних колекціях.

На виставці до 100-річчя від дня народження митця в НХМУ представлені твори з колекцій: Національного художнього музею України, Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, Борщівського обласного краєзнавчого музею, Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» — колекція Омеляна Пріцака, Українського Католицького Університету, Посольства США в Україні; із приватних колекцій Павла Гудімова, Ігоря Гриніва, Ярини Ференцевич, Романа Ференцевича, Ліди і Петра Матіяшеків, Катерини і Віктора Ющенків, Марти Перейми. Триватиме виставка до 23 серпня.

Потрапити в НХМУ можна щодня, окрім понеділка та вівторка, вартість квитків від 5 до 20 гривень.

PinchukArtCentre

Центр сучасного мистецтва на початку літа представив масштабну групову виставку українських митців під назвою «На межі. Українське мистецтво 1985—2004», що фокусується на розвитку сучасного українського мистецтва з 1980-х до Помаранчевої революції 2004 року. Проект досліджує рушійні сили соціально і політично ангажованого мистецтва, починаючи з періоду, що передує «перебудові». У рамках виставки представлені понад 40 арт-проектів видатних українських художників і колективів, чиї мистецькі практики формувалися в часи розпаду СРСР та перші роки незалежності України.

На виставці представлені роботи таких художників та колективів, як Сергій Братков, Леонід Войцехов, Олег Голосій, Юрій Лейдерман, Павло Маков, Борис Михайлов, Нацпром, Влада Ралко, Олександр Ройтбурд, Юрій Рупін, Арсен Савадов, Андрій Сагайдаковський, Георгій Сенченко, Олег Тістол, Фонд Мазоха, Василь Цаголов, Оксана Чепелик та Ілля Чичкан.

Представлені у рамках виставки митці відіграли провідну роль в означенні місця мистецтва у пострадянському суспільстві; вони знайшли способи, щоб поглянути в обличчя власній історії, відвоювати творчу свободу та заговорити на повний художній голос. Через свої твори вони мислили, віддзеркалювали, реагували на події у суспільстві, котре мусило винайти себе заново попри нестабільність, ідеологічні зсуви та соціальні зміни.

Заступник арт-директора PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф розповів: «Цей проект — моя спроба представити бачення, яке спровокувало б дискусію про те, як сприймати та зрозуміти покоління митців, що з’явилося в Україні на початку 80-х та 90-х. Ця виставка протидіє усталеним формам сприйняття і, натомість, пропонує таку точку зору, з якої можна розгледіти уніфіковані рушійні сили українського мистецтва».

Проект побудовано навколо трьох основних тем: «перебудова», «пошук ідентичності» (як персональної, так і національної) і «втрата моральних орієнтирів», що знаходить своє відображення у представлених творах. Виставка є спробою сформулювати альтернативний погляд на розвиток українського мистецтва у період з 1985 по 2004 роки. Відмовляючись від формального поділу на школи та використання усталених дефініцій, таких як, наприклад, «Нова хвиля», «Харківська школа фотографії» та «Одеський концептуалізм», виставка натомість пропонує поглянути на мистецтво того часу, що було об’єднане спільною рушійною силою та відображало країну і суспільство у стані змін.

У рамках цього проекту діє також літературна та кінопрограма.

З 22 липня до кінця вересня спільно з Національним центром Олександра Довженка відбудеться серія дискусій та публічних показів українських фільмів 1980—1990-х років «Перехідний синдром: Українське кіно 1990-х». Усі пропоновані для перегляду стрічки знімалися в суперечливий, кризовий для суспільства період, який зазвичай називають перехідним. На межі опинилися домінантні ідеології, політична кон’юнктура, етичні позиції та естетичні преференції, а зрештою — ідентичності. Ці фільми захоплені розвінчанням соціальних табу, висміюванням радянського досвіду, реставрацією націоналістичної ідеї та виробництвом нових ідолів маскульту.

Програма зосередиться, передусім, на символічній обгортці минулого, завжди присутнього в теперішньому. «Перехідний синдром», з одного боку, візуально та історично пов’язаний з художніми роботами виставки «На межі», з іншого — з «межею» актуальних соціальних змін — новочасним після-Майданним витісненням символів комуністичного та посткомуністичного минулого новими еквівалентами.

У серпні щовівторка та щочетверга відбудеться серія лекцій, дискусій та читань у рамках літературної програми «Межі поколінь: 1985—2004», яка, як і виставка «На межі», буде присвячена періоду становлення української Незалежності та знаковим творам вітчизняних письменників 1985—2004 років. Лекційна частина літньої літературної програми розпочнеться 4 серпня з лекції-відкриття «Вісімдесятники: з андеграунду до мейнстріму», яку прочитає письменник, публіцист, президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Микола Рябчук. Наступні лекції в PinchukArtCentre прочитають письменник і критик Михайло Бриних, літературознавець і культуролог Тамара Гундорова та письменниця Оксана Забужко.

Щочетверга відбуватимуться традиційні дискусії та літературні читання. Зокрема, 6 серпня письменники, представники різних літературних поколінь, дискутуватимуть про здобутки і втрати українських 90-х років та першого десятиліття в історії нової української літератури. Завершиться програма діалогом письменниці Лариси Денисенко і художниці Влади Ралко про природу письменницьких і мистецьких щоденників та зустріччю з акторкою Галиною Стефановою і літературознавцем, режисером Романом Веретельником.

Виставка триватиме у PinchukArtCentre до 4 жовтня та відкрита щодня, окрім понеділка. Вхід вільний.