Місія під прицілом

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ переглядає свою діяльність у зоні проведення АТО в певних місцях, зокрема й з огляду на кілька інцидентів, що трапилися зі спостерігачами поблизу міста Щастя на Луганщині та у селі Широкине на Донеччині. На офіційному мікроблозі місії у соцмережах повідомляється, що «СММ знову заявляє про свою абсолютну потребу в безпечному та захищеному доступі з метою виконання свого мандата».

Так, минулої неділі патруль ОБСЄ потрапив під обстріл під час перетину лінії розмежування поблизу Щастя у напрямку контрольованої бойовиками території та близько півтори години ховався в окопах на КПП бойовиків. Українська сторона Спільного центру з контролю і координації припинення вогню (СЦКК) розцінює цей випадок як явну провокацію, спрямовану на дискредитацію ЗСУ. Адже українські вояки відкрили вогонь зі стрілецької зброї, не забороненої Мінськими угодами, у відповідь на обстріл позицій сил АТО бойовиками із використанням танків та гранатометів.

А позавчора вже у приазовському Широкиному було уламками бетону травмовано лідера патруля ОБСЄ, які навіть пробили його шолом. За даними СММ, вибух стався за п’ять метрів від спостерігача і збив його з ніг. Лідер патруля відбувся струсом мозку та забоєм правої ноги. Перед цим два спостережні пункти ОБСЄ у Широкиному були обстріляні бойовиками з автоматичних гранатометів та снайперських гвинтівок. Тож спостерігачі терміново залишили село у напрямку Маріуполя.

Відтак відучора сили АТО на південній ділянці фронту під Широкиним приведені в повну бойову готовність. За словами речника адміністрації Президента з питань АТО Андрія Лисенка, зроблено це у зв’язку з провокаціями бойовиків, які цинічно порушують Мінські угоди і обстрілюють уже навіть патрулі ОБСЄ. До того ж позаминулої доби терористи 82 рази обстріляли позиції сил АТО та п’ять мирних населених пунктів, застосовуючи «Гради» (вперше за останні п’ять тижнів), міномети і танки. В результаті загинув один український вояк, ще 12 отримали поранення.

При цьому речник штабу АТО, підполковник Дмитро Гуцуляк пояснює, що у рамках демілітаризації Широкиного усе ж таки передбачається відведення важкого озброєння (бронетехніки, танків, мінометів, гармат) iз Маруіполя. На позиціях залишаться тільки наші вояки у повній амуніції з автоматами та кулеметами. Але в разі ворожої агресії танки і гармати зможуть оперативно повернути на передову.

Полковник Лисенко додає, що в зоні АТО створять резерв із важким озброєнням для негайного реагування у випадку активних наступальних дій ворога: «Підрозділи, які мають важке озброєння, перебувають не дуже далеко. І за необхідності в ході швидкого маршу займуть ті позиції, які залишаються за нами».

А поки що, доки сторони не почали обопільне відведення важкого озброєння на 15 км від лінії розмежування у Широкиному, українські військові залишатимуться на позиціях. «Якщо ворог не буде дотримуватися угоди, ми також своє великокаліберне озброєння відводити просто так і оголяти наш передній край не будемо!» — каже пан Лисенко. Мовляв, Маріуполь може спати спокійно.

За словами заступника голови місії ОБСЄ Олександра Хуга, наразі обидві сторони конфлікту не лише концентрують, а й повертають на позиції на лінії розмежування важке озброєння. Ймовірно, українська сторона робить це, оскільки не виключає повномасштабного вторгнення РФ. Принаймні учора перший заступник начальника Генштабу ЗСУ Геннадій Воробйов під час зустрічі з командувачем Військово-повітряних сил Збройних сил США у Європі Френком Горенцом заявив, що прогресу у виконанні Мінських домовленостей немає, а ймовірність вторгнення російської армії в Україну залишається високою.