Багато шуму і... нічого

Рядові, на перший погляд, довибори в Чернігові на 205-му виборчому окрузi перетворилися на справжню «битву титанів», яка тривалий час притягувала увагу як політичних експертів, так і простих українців. Головною інтригою стало протистояння висуванця пропрезидентського блоку Сергія Березенка та правої руки олігарха Ігоря Коломойського Геннадія Корбана (хоча у виборчому бюлетені було близько 90 претендентів). А точніше — протистояння самого Президента та його головного опонента, який, після втрати частини своїх позицій в «Укрнафті», перейшов у жорстку опозицію. Втім результати виборів показали, що люди втомилися від політиканства і старі технології уже не діють.

Гречка проти дитячих майданчиків

Якщо бути відвертим, то жоден з основних претендентів не тягнув на роль морального авторитета, запит на якого з’явився після Революції гідності. 31-річний голова ДУСі Сергій Березенко, уродженець Вінниччини, свого часу був не останньою людиною в «молодій команді» Черновецького, яка залишила після себе в киян не надто приємне враження. Ці зв’язки лишилися й нині, про що свідчить промовистий факт — керівником свого виборчого штабу Березенко призначив одіозного нардепа Лесика Довгого. Що ж до його опонента, то Геннадія Корбана до його призначення заступником глави Дніпропетровської ОДА називали «рейдером №1», який задовго до Майдану «планував і керував операціями з відбирання чужого успішного бізнесу на користь співвласників групи «Приват» та її партнерів».

Способи, якими претенденти на депутатський мандат почали боротися за голоси виборців, теж не вирізнялися чистотою помислів і законністю. Сергій Березенко стартував на кілька тижнів раніше від Корбана, заявивши про себе як про чернігівського очільника новоствореного органу — Ради регіонального розвитку. Пізніше з’ясувалося, що така Рада означена була лише у двох областях — Чернігівській та Херсонській, причому в другій — суто формально. Що не завадило Березенку заполонити Чернігів новенькими дитячими майданчиками та оголосити про наполеонівські плани щодо розвитку обласного центру.

Корбан, який кинувся наздоганяти конкурента, вирішив шукати шлях до серця виборця через його шлунок і спочатку відкрив мережу соціальних безкоштовних їдалень, а потім почав відкрито роздавати продуктові набори з гречкою та олією, по які вишиковувалися довжелезні черги. Свої дії він виправдовував тим, що «годує чернігівців реальною їжею, а не порожніми обіцянками». Паралельно «корбанарії», як журналісти охрестили прихильників Корбана, влаштували полювання на автобуси агітаторів від конкурента, у яких, за їхніми твердженнями, у людей збирали паспортні дані, давали підписувати «соціальні угоди» і обіцяли за це по 400 грн. Уся ця інформація представниками обох сторін була передана до суду. Втім, суди не побачили підстав для зняття з перегонів жодного з кандидатів, легітимізувавши таким чином і «соціальні угоди», і гречку. Попри це, Геннадій Корбан під завісу перегонів визнав, що трішки переборщив, а тому «не має морального права» обіймати посаду голови новоствореної партії «Укроп» («Українське об’єднання патріотів»), і заявив про складання з себе повноважень.

Перевтома від виборів

Під кінець перегонів більшість чернігівців, які не звикли до таких шалених політичних пристрастей, настільки втомилися від бруду, яким конкуренти поливали один одного, що у всіх було єдине бажання: «швидше б усе закінчилося». Ці настрої позначилися і на явці виборців — за даними ЦВК, у неділю на дільниці прийшло лише 35,32%, або — 51437 осіб.

Самі вибори, попри побоювання відкритого протистояння, пройшли без якихось помітних порушень. Причиною цього стала не лише низька явка виборців, а й рекордна кількість спостерігачів від КВУ, громадських організацій та народних депутатів — за неофіційними даними, в неділю ледь не третина Верховної Ради була на дільницях у Чернігові. Деякої інтриги додали результати екзит-полів, які кожен штаб замовляв для себе. Як і варто було сподіватися, результати їх кардинально відрізнялися: якщо компанія New Image Marketing Group, замовлена Корбаном, дала своєму кандидату 33% проти 23% Березенка, то більш авторитетна організація SOCIS спрогнозувала перемогу Березенка із 31,4%, у той час як Корбан, за їхніми прогнозами, набрав лише 17,1%. Ближчими до істини виявилися другі — за результатами підрахунку 96,38% голосів (саме така цифра була на сайті ЦВК на момент здачі номера), Березенко впевнено перемагав свого конкурента з «рахунком» 35,75%/14,84%.

Вибори в Чернігові показали, що у війні олігархів перевага поки що на боці Президента. Втім, якщо дивитися, скільки коштів і ресурсів було затрачено на ці вибори обома штабами, ця перемога може видатися пірровою. «Політик» Березенко переміг «політика» Корбана. Колишній соратник Черновецького і нинішній — Порошенка відтепер представлятиме 205-й округ. Кажуть, Порошенко хоче Гройсмана штовхнути на мерство у Києві, а Березенка — на лідера БПП і спікерство. Останнє поки що не вкладається у голові, але нічого у цьому світі немає неможливого. Порошенко вибудовує для себе комфортний парламент і комфортного спікера. Березенко, звісно, не Рибак. Але все це дуже нагадує «папєрєдників», які своїх водіїв-завгоспів прилаштовували у Раду», — висловив припущення відомий журналіст і дослідник життя українського політикуму Сергій Руденко.

Багато експертів розглядали вибори у 205-му окрузі як репетицію місцевих виборів, запланованих на жовтень цього року. Однак реакція чернігівців на старі політтехнології змушує штабних аналітиків замислитися і шукати інших методів спілкування з громадою. Гречка, як і чорний піар, явно вже не мають того ефекту, як кілька років тому. Люди хочуть побачити конструктив у програмах кандидатів. Водночас залишається стійкою тенденція голосування в першу чергу представників старшого покоління за кандидатів від влади як гарантії їхнього особистого спокою та стабільності. І — риторичне питання, яке озвучив Сергій Руденко: «Комфортно нам чи ні в тій Україні, яку намагається будувати Порошенко? І чи є місце в ній для тих, хто не очолює ДУСю і не носить за Петром Олексійовичем його корону?».