Сувої і вищі сили

Твори класичного китайського мистецтва з колекції музею XVIII—XX століть, що репрезентують «жень», — унікальне відгалуження образотворчого мистецтва Китаю, яке об’єднує риси портрета і жанрового живопису.

Всім відомо, що образотворче мистецтво в Китаї велику увагу приділяло саме людині, адже світогляд китайців був значною мірою антропоцентричним. Китайці вірили, що поведінка індивіда впливає на цілий космос, а моральні якості та свідомий вибір кожної людини можуть або гармонізувати, або внести безлад і накликати стихійні лиха в природі та суспільстві в цілому. Зокрема, на виставці можна побачити унікальні сувої із зображенням прекрасних і величних краєвидів, серед яких людина видається дуже маленькою і, здавалося б, геть висмикнутою з соціального аспекту. Це, зауважимо, головна спільна риса для більшості творів XVIII століття. До того ж людина тут постійно в русі, однак ця подорож не завжди є приємною для неї. Про це свідчить традиційний червоний помпончик, тамтешній символ жалоби. Довгі вертляві манівці — символ її життєвого шляху; чималий відрізок вже позаду, більший — іще чекає попереду. І тільки вищі сили знають, яким цей шлях буде наприкінці. Сувої XIX століття ще дуже подібні за тематикою: люди тут дуже бідні, все ще відсторонені від соціуму. Складається враження, що маленька людина на тлі всього безмежного, що є у природі, просто губиться. Проте невдовзі все кардинально змінюється, у мистецтві стає традиційним зображати значних суспільних постатей, а природа стає для неї ніби фоном. При цьому, варто зауважити, тематика на сувоях уже більш позитивна.

Чимала частина виставки «Традиції старосвітського Китаю» присвячена творчості. Власне, її продукуванню, а також «споживанню»... серед квітучих слив (це традиційний сюжет, який малювали для імператора починаючи з XII ст. — Ред.) «Іншими словами, це популярні на той час творчі вечірки, які мали дуже велику суспільну цінність не лише при імператорському дворі, а й при князях тощо, — розповіла «УМ» кураторка виставки Марта Логвин, китаїстка, провідна наукова співробітниця відділу мистецтва країн Сходу Музею Ханенків. — Зауважимо, на таких сувоях дуже особлива атмосфера: музиканти виконують якісь симфонії, на столі — вино, скрізь горять свічки, ошатно розкладений старовинний посуд... Це все для того, аби налаштувати себе на певний творчий лад і створити щось своє, відштовхуючись від того великого, що вже було створено у цьому світі».

Інші сувої, представлені на експозиції, чимало розказують і про життя жінки, яка головно була хіба красивим доповненням чоловіка... Також на творах мистецтва відображено тодішнє шкільне навчання дітей у школі (жорстку муштру і філософське «відпускання віжків»), важкі поневіряння вигнанців, а також те, як і чим живе імператор у політичному та соціальному контексті. Виставку доповнюють предмети декоративно-ужиткового мистецтва, пов’язані з повсякденним життям китайців. Окрім традиційного одягу, ваз, унікальних жіночих прикрас тощо, серед експонатів представлена справжня перлина — туфлики для «золотих лотосів». Це унікальне взуття, що сягає всього 7 сантиметрів у довжину. Нагадаємо, саме ноги у китаянок завжди вважалися символом краси. Так, упродовж десяти століть дівчаткам із 5-річного віку бинтували ноги, аби стримати їхній ріст. Не запитували ім’я, не мало значення, яка дівчина з себе, найперше майбутні свати цікавилися тим, який розмір ноги в нареченої.

Виставка триватиме до 29 серпня. Відвідати її можна щодня з 10:30 до 17:30, окрім понеділка та вівторка.