Із понеділка у Греції, після трьох тижнів вимушених «канікул», спричинених борговою кризою, знову відновили роботу банки. Нагадаємо, грецький уряд закрив банківські установи 28 червня — після того як переговори Афін із міжнародними кредиторами зайшли у глухий кут, а Європейський центробанк вирішив не збільшувати екстрену фінансову допомогу Банку Греції.
Запроваджене тоді ж обмеження на зняття готівки з банкоматів у розмірі не більш як 60 євро на день залишається й досі. Але з невеликим послабленням: тепер можна зняти 420 євро, проте лише раз на тиждень — щоб не вистоювати щодня в чергах до банкомата. Крім того, у країні не відкриватимуть нові банківські рахунки, не можна перевести в готівку чеки та вивести капітали за кордон. Зате з учорашнього дня банки почали здійснювати виплати за чеками, термін дії яких сплив за час вимушеного простою. Окрім того, греки знову можуть користуватися своїми кредитними картками під час перебування за кордоном.
Розблокування роботи банків стало можливим після того, як минулого тижня Європейський союз схвалив надання Греції короткотермінової позики на суму в 7,16 мільярда євро. Ці гроші Афіни отримали вчора, але 3,5 мільярда із вказаної суми відразу ж були повернуті кредиторам (Європейському центробанку та МВФ) за простроченими борговими зобов’язаннями.
Із понеділка у Греції збільшується податок на додану вартість — із 13% до 23% — у ресторанах, таксі, а також за похоронні послуги. Грецька православна церква, яка ще 5 років тому була звільнена від сплати податків, так само має збільшити свій внесок до державної скарбниці. Зросте й податок на послуги готелів, але вже з жовтня — по завершенні поточного курортного сезону.
Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас намагається дати раду з ситуацією в країні після того, як знехотя погодився обговорити третій пакет допомоги, який би дозволив Європейському центробанкові спрямувати кошти до грецьких банків. Віце-президент Єврокомісії, комісар з питань євро Валдіс Домбровскіс заявив минулої п’ятниці: «Що стосується заборгованості Греції, то це питання, звичайно, знову на порядку денному. Саміт єврозони вирішив знову його розглянути, але було чітко сказано, що списання боргів не буде». Водночас Добмровскіс заявив, що не може сказати, як саме буде вирішено питання боргової стійкості Греції, оскільки Єврокомісія не є її кредитором.
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард так оцінила ситуацію: «Ми заявили про значну реструктуризацію, що може означати перепрофілювання для Греції. Ми намагаємося оцінювати ситуацію реально. І чітко зрозуміло, що країни єврозони не дуже прагнуть списувати борги».
Переговори щодо третього пакета допомоги Греції в сумі від 82 до 86 мільярдів євро на три роки мають тривати кілька тижнів. МВФ братиме участь у допомозі, частка від ЄС надійде через Європейський стабілізаційний механізм.
«Німецька хвиля» наводить результати двох останніх опитувань, які безпосередньо стосуються подій у Греції.
Так, майже дві третини греків згодні з пропозиціями кредиторів, якщо реформи дозволять Греції залишитися в єврозоні. Про це свідчать оприлюднені у неділю результати соціологічного дослідження, проведеного на замовлення лівої грецької газети Efimerida Ton Syntaknon. Згідно з ними, 73% греків воліють лишитися в єврозоні, тоді як 20% прагнуть повернення до драхми. Це перше опитування громадської думки після того, як парламент Греції ухвалив закон про проведення реформ, що є головною умовою для одержання фінансової допомоги з боку ЄС.
Водночас німці не вітають рішення Бундестагу дати «зелене світло» для видачі Афінам третього пакета допомоги. Як показують результати опитування, проведеного міжнародною дослідницькою компанією YouGov, близько 48% громадян Німеччини виступають за вихід Греції з єврозони. Протилежної точки зору дотримується лише третина жителів Німеччини.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
