Заримований тероризм

Є така небезпечна професія — поет. За неугодний владі вірш або памфлет у тоталітарних державах можна не лише загриміти за ґрати, а й накласти головою. Росія, хоч і має багато ознак тоталітарного режиму, «до краю» все ж іще не дійшла. Тож тамтешні літератори, якщо пощастить, за «неправильні» твори можуть відбутися всього-на-всього виправними роботами чи умовним терміном. Принаймні поки що.

Словом, учитель німецької мови й за сумісництвом поет із Орловщини Олександр Бившев, можна вважати, ще легко відбувся. Минулого понеділка, 13 липня, за вірш, у якому автор засудив анексію Криму Росією, Кромський районний суд Орловської області засудив його всього лише до 300 годин виправних робіт, заборони на професію (тобто вчителювання) протягом двох років та конфіскації ноутбука — як знаряддя злочину. Саме такого покарання вимагала прокуратура.

Раніше суд визнав вірш Бившева «Українським патріотам» екстремістським, а самого поета звинуватили в «розпалюванні ненависті й ворожнечі». У творі, написаному під час анексії Криму «зеленими чоловічками» в уніформі без розпізнавальних знаків, є, зокрема, такі рядки: «На подступы все москальской банды / Ответьте по-бандеровски, друзья: / «Пусть захлебнутся кровью оккупанты!» — / Иначе с теми гадами» нельзя. (...) Прятать вам патроны еще рано. — / Россия угрожает марш-броском. / Пусть дух живет Шухевича Романа! / Пусть станет вам Господь проводником!».

Для того, аби визначити, на яке покарання заслуговує автор такої екстремістської поезії, було організоване лінгвістичне дослідження вірша. Експерти, зокрема, шукали відповіді на такі питання: яке значення слів «москальська банда» у всіх можливих тлумаченнях, що існують в українській мові? Що хотів сказати автор словами «Росія погрожує марш-кидком? Ішлося про територіальне утворення чи державу?» тощо.

Як зазначає «Німецька хвиля», досліджень було два: одне за клопотанням самого обвинувачуваного проводила московська Гільдія експертів-лінгвістів. Друге, на прохання прокуратури, — співробітники експертно-криміналістичного центру управління внутрішніх справ у Орловській області Росії. Московська експертиза не виявила в тексті розпалювання національної ненависті. Орловська — виявила. На чий бік пристав суд, ми вже знаємо.

А колись же місцевий талант Олександр Бившев був гордістю селища Кроми — виступав у місцевому будинку культури, опублікував три книжки. І свого часу за вірші з критикою Володимира Путіна навіть отримав... медаль від лідера КПРФ Геннадія Зюганова. Колеги по школі також шанували й підтримували творця опозиційної громадської лірики.

Аж доки не настав 2014 рік із його «кримнашівським» божевіллям. Після публікації поетом в інернеті заклику до українських патріотів у районній газеті «Заря» вийшла стаття під заголовком «Таким патріотам у Росії місця немає!» . У замітці, написаній в класичному радянському дусі «боротьби з космополітизмом», після обуреного таврування автора повідомлялося про те, що прокуратура отримала анонімну заяву з проханням порушити щодо Бившева кримінальну справу за статтею 282 кримінального кодексу РФ — розпалювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності.

Після цього для колись шанованого вчителя й поета настали часи реальної ненависті — колишні друзі й колеги при школярах називали його «збоченцем» та «бандерівцем», охоче давали нищівні свідчення в суді. Від викладання в школі Бившева відсторонили. Навіть родичі буквально плюють йому в спину. Втім, що тут розповідати — багатьом із нас, українців, які мають родичів у Росії або на територіях нинішніх «ДНР-ЛНР», така ситуація дуже добре знайома.

Днями в квартирі Олександра Бившева вже вкотре розбили вікна. А «Сбєрбанк Росії» заморозив його рахунки у відповідності до федерального закону «Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму». З тієї ж причини — щоб не фінансувати «терориста» — у російських банках Бившеву не видають грошові перекази від співчутливих громадян з-за кордону, переведених за допомогою міжнародної системи Western Union.

Виїхати з рідних Кром 43-річний Олександр не може — немає на кого покинути літніх батьків. Так і живе — з офіційним «званням» терориста і зневагою односельчан.

І далі пише вірші. Хоч навіть експерти тієї, московської, комісії, яка визнала їх «не кримінальними», назвали «проукраїнського» поета звичайним графоманом...