Сталіна — у святі?
У Росії «імперці» на кшталт публіциста Олександра Проханова всупереч волі таких росіян, як протоієрей Правдолюбов, силкуються канонізувати Йосипа Сталіна.
Дав церкві жить, як лиш не зміг убить,
А як «звільняв» народи й від свободи!..
То ж чи його, вождя всіх бід, святить,
Його ГУЛАГу пам’ятники зводить?
Хіба і попри жертв незнаний жах
Припишуть всенародну Перемогу
Тому, хто був з народом на ножах,
Щоб сталінам новим світив дорогу?..
Аж Грозний обізвався з пекла: — Ви
Й мене святіть! — І я вогнем-залізом
Мав перемог не менше для Москви —
І сина, й братній Новгород зарізав!
— І я — святий! — почувся з пекла щем. —
Я церквою й без патріарха правив,
А з обер-прокуром і мечем
Теж сина вбив, Полтаву закривавив...
Взяла підступно Хортиці вали,
Та хоче в рай цариця, аж завила:
— Щоб на Неві ломилися столи,
Я хлібний край дощенту уярмила!..
Примовк Ілліч, бо чи простять, як зміг
До краю розвалить «тюрму народів»,
Народи ж «з правом виходу» запріг
В такий Союз, з якого вийшли згодом...
Отож чи німбом замініть,
Чи замініть Пандори скриньку раєм,
Чи дідька в Сталіні таки святіть,
Як сатану в святі Бог не вертає?...
Василь ВАСИЛАШКО
Київ