Усе навкруг державне, усе навкруг —моє

      Днями у Нацбанку заявили, що на рахунках Кабінету Міністрів зосереджено 15 мільярдів гривень, і це не викликає захвату в державних фінансистів: кошти могли б обертатися в економіці. Говорили про накопичення величезних сум в уряду й майже рік тому: тоді, за словами першого віце-прем'єра Миколи Азарова, у банківській системі стався дефіцит гривні через те, що розпорядники бюджетних коштів «не звикли одержувати фінансування з держбюджету вчасно». Але помилка вперто повторюється — зате бюджетні кошти без проблем потрапляють у приватні кишені.

Сміливому бюджет по коліна?

      Обіцяний опозицією моніторинг виконання бюджету в дії. Якнайкращим чином він запрацював у рік президентських виборів. Це при тому, що вгледіти, куди пропав десяток-другий мільйонів, що містяться на рахунку в розпорядника бюджетних коштів, непросто. Утім економісти з опозиції не розмінюються на дріб'язок і зниклі кошти вимірюють мільярдами, посилаючись при цьому на офіційну статистику. А от реагує уряд Януковича на ініціативи про виведення коштів із тіні неохоче.

      Про недостачу десяти мільярдів гривень в обрахованій доходній частині бюджету-04 народні депутати з «Нашої України» заговорили у квітні, а уряд відреагував на це лише у червні: доходи Державного бюджету на 2004 рік було збільшено на понад 4,5 мільярда, видатки — на понад 8 мільярдів гривень.

      А ще раніше, на початку року, бюджет препарували під кутом зору законопроекту №4001, а після його ветування прийняли інший — «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування». Ним було відновлено ті галузеві пільги, дію яких призупинили Законом «Про Державний бюджет на 2004 рік». Серед іншого, відновили пільги з повернення аграріям права на відшкодування ПДВ у разі експорту сільськогосподарської продукції з України. Словом, переміщення коштів з однієї графи в іншу зачепили десятки галузей і мільйони людей, внесли плутанину в бухгалтерський облік, а деякі заяви, наприклад, щодо введення податку з прибутку під час операцій купівлі-продажу об'єктів нерухомості, на кілька місяців практично призупинили роботу ріелтерського ринку.

      Після такої «фахової» роботи над складанням і утрясанням бюджету-04 якимось дивним чином вдавалося контролювати ситуацію: опозиції — з одного боку, урядові — з іншого, і обстоювати кожен свою точку зору в рамках парламентської демократії. Утім про взаємне задоволення від такого спілкування говорити не доводиться. Народні депутати України Віктор Ющенко, Віктор Пинзеник і Сергій Терьохін ініціюють збільшення доходів та видатків державного бюджету-2004 на 2,5 мільярда гривень. Відповідний законопроект був зареєстрований у Верховній Раді 2 вересня цього року. Зміни пропонуються у зв'язку з тим, що показники державного бюджету, затверджені парламентом, базуються на занижених макроекономічних показниках. Депутати підкреслюють, що перша версія бюджету орієнтувалася на зростання ВВП на 4,8 відсотка, Програма діяльності уряду — на 9,5 . При цьому фактичні темпи приросту економіки становлять 13,5 відсотка, крім того, вищими за прогноз уряду мають бути і темпи інфляції. Все це зумовлює значно вищий рівень номінального ВВП порівняно з прогнозом уряду.

      А поки Мінфін розмірковує, яким чином врахувати цю пропозицію, Прем'єр Янукович зробив свій хід — пообіцяв ветеранам з вересня підвищити пенсії до прожиткового мінімуму. Чи то на нього так вплинула місцевість — сталося це під час відвідання Бердичева Житомирської області, чи то сама атмосфера Будинку культури машинобудівного заводу «Прогрес» настільки піднесла уяву глави уряду, але цією заявою він відправив у нокаут весь Пенсійний фонд. Коментувати щедру обіцянку кабмінівського «хазяїна» наважуються тільки деякі фахові економісти з депутатського корпусу, і то лише ті, хто має довід роботи в уряді. Екс-віце-прем'єр, координатор фракції «Наша Україна» Віктор Пинзеник, зокрема, визначив «стелю», по досягненні якої Пенсійний фонд міг би мріяти про те, аби всіх, кого мав на увазі пан Янукович, наділити коштами на рівні прожиткового мінімуму, — майже 52 мільярди гривень.

      Водночас для підвищення пенсій у наступному році у проекті бюджету уряд запропонував спрямувати 43 мільярди гривень, тобто на 9 мільярдів менше. Тож із цього легко зробити висновок, зазначає Віктор Пинзеник, що закладенних у бюджет-2005 коштів на підвищення пенсій вистачить лише на час виборів. На переконання народного депутата, нинішній уряд свідомо і цинічно обманює громадян України і при цьому постійно приховує мільярди гривень бюджетних доходів, замовчуючи можливість здійснити реальні кроки з підвищення не лише пенсій, а й заробітних плат.

Мільярдом більше, мільярдом менше

      Тим часом Рахункова палата розгледіла численні порушення при виконанні багатостраждального бюджету-2004. Насамперед, з висновків, які зробив зведений департамент контролю та аналізу бюджетів України, випливає, що ніхто і не збирався буква до букви виконувати витратну частину бюджету — цієї спільної «священної корови» уряду і парламенту. Навпаки, кабмінівське чиновництво досить безцеремонно поводилося з нею. При тому, що розмір оборотної касової готівки, як зазначає Рахункова палата, не повинен перевищувати суму 400 мiльйонiв гривень,  залишок коштiв держбюджету на рахунках Державного казначейства шалено зріс із наближенням до президентських виборів: за перше півріччя він сягнув 8 мільярдів 512 мільйонів 500 тисяч гривень, в тому числi на валютних рахунках Держказначейства було накопичено еквiвалентно 2 мільярди 175 мільйонів гривень.

      Циферія, звичайно, цікава, особливо з урахуванням боргів із зарплат, які на підприємствах, в організаціях та установах усіх форм власності за перше півріччя перевищили 2 мільярди гривень. Президент у зв'язку з цим навіть вимушений був перевищили 25 травня цього року Указ «Про невідкладні заходи щодо завершення погашення заборгованості із заробітної плати». Рахункова палата, яка мала час прослідкувати, чим це закінчиться, зрештою винесла вердикт: зусилля уряду в цьому напрямі виявилися малоефективними. Тим більше, що Кабмін проігнорував відповідне зобов'язання, передбачене Генеральною угодою з всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2004-2005 роки — щодо повернення у першому півріччі боргів із зарплати. А втім це не завадило голові Федерації профспілок України Олександру Стояну заявити про підтримку кандидатури Януковича на президентських виборах.

      Ще в першому півріччі експерти заговорили про загрозу інфляції. Кожному, хто має справу з фінансами, відомо, що значне зростання зовнішньоторговельного сальдо може спричинити додаткову емісію гривні, а це, у свою чергу, є передумовою для інфляційних очікувань. Так от, в Україні відбулося стрімке збільшення товарного експорту, завдяки чому сальдо торгового балансу за січень-травень цього року зросло до 2 мільярдів 135 мільйонів 500 тисяч доларів, що перевищило показник минулого року в п'ять разів. На міжбанківському ринку з'явилося багато доларів і євро, які, за підрахунками Нацбанку, належало нейтралізувати. Отож у першому півріччі він викупив іноземну валюту на суму 2,9 мільярда доларів США. Ревальвація гривні дала можливість здешевити обслуговування державного боргу. Водночас це призвело, за експертною оцінкою, до втрати надходжень до доходної частини бюджету.

      Але керманичів вітчизняної індустрії це не обходило, тим більше що стосовно повернення боргів із зарплат їх ніхто особливо не турбував. Дефіцит металу на світових ринках приносив торговцям чудові прибутки, тим паче що його збувають за демпінговими цінами, завдяки низькій вартості робочої сили в Україні. Тим часом темпи зростання цін виробників у першому півріччі перевищили приріст споживчих цін утричі. Словом, настав час для охочих погріти руки на чужому вогні. Поводилися так, ніби для них настав останній шанс. Олігархічні клани прихоплювали найкращі стратегічні об'єкти за безцінь. До бюджету потрапили з початку року рекордні надходження від приватизації — понад вісім мільярдів гривень.

      «За багаторічний досвід роботи в парламенті мені ще не доводилося бачити настільки зухвалого бюджетного документа», — зазначив «нашоукраїнець» Євген Жовтяк після ознайомлення із змінами до бюджету-2004, які запропонував у червні (а згодом і провів через парламент) уряд. «Чого лише варта одна лише додаткова стаття 109-3, яку пропонують включити до тексту бюджету: «Установити, що надходження від приватизації державного майна понад обсяги, визначені статтею 26 цього закону, спрямовуються на умовах повернення підприємствам державної форми власності для погашення заборгованості із заробітної платні станом на 1 січня 2004 року, яка не погашена на момент уведення в дію цього закону, а також на погашення заборгованості із заробітної плати підприємств агропромислового комплексу, на збільшення пенсій та інших соціальних виплат, на утворення недержавного пенсійного фонду працівників установ та організацій бюджетної сфери у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

      Фактично це означає, за словами депутата, що багатомільярдні надходження від приватизації, що надійдуть понад цифру в 2 мільярди 136 мільйонів гривень, як зазначено у статті 26 Закону «Про Державний бюджет України» (і яку, між іншим, уряд навмисне не пропонує переглянути), сформують передвиборчий фонд імені Віктора Януковича. Таким чином, вважає пан Жовтяк, в уряді самочинно ревізували Бюджетний кодекс, стаття 23 якого встановлює: «Будь-які бюджетні призначення та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення». Уряд Януковича навіть не маскує того, що його мета — оперувати бюджетом як власним кишеньковим фондом, наголошує депутат. До речі, у своєму вересневому законопроекті щодо збільшення доходної частини бюджету-2004 «нашоукраїнці» пропонують вилучити статтю109-3, яка регламентує механізм розподілу понадпланових надходжень від приватизації. Але в уряді про це мовчать: скільки вже там до виборів залишилося — мільярдом більше, мільярдом менше.

Розподіл «священної корови»

      Рахункова палата, згідно зі своїм призначенням, може зазирнути до бюджетного казана і, не соромлячись, озвучити, з яких інгредієнтів складається те, що кипить під кришкою. Так от, даруйте за таке порівняння, у цьому казані кипить багато «неперетравлюваного». А крім того, за спостереженнями контролерів з РП, господиня, образно кажучи, не потурбувалася, готуючи страву, бодай нарізати буряки й картоплю. І так з'їдять?

      Словом, впадають в око численні недоліки і зволікання в адмініструванні основного фінансового документа держави. Уряд не здiйснив багатьох організаційних заходів щодо виконання бюджету, хоча Прем'єр і дав вiдповiдне доручення Міністерству фінансів, центральним органам влади, облдержадміністраціям. Скажімо, не затвердили перелік відкритих акціонерних товариств, 75 відсотків коштів яких зараховуються до спецфонду держбюджету, не визначили порядок використання коштів для часткового здешевлення страхових платежів з обов'язкового страхування сільськогосподарських структур тощо. Зате Кабмін охоче приймав інші рішення, про які Рахункова палата стверджує, що вони є незаконними. Наприклад, у травні уряд своєю постановою звільнив державні банки від відрахування частини прибутку до держбюджету.

      Крім того, бюджетна «куховарка» дивиться крізь пальці на необов'язковість тих, кому належить заповнювати комору продуктами ( з чого б це — хіба таке буває в житті?) Скажімо, як виявили фахівці Рахункової палати, центральні органи під різними приводами не забезпечують виконання статті 93 держбюджету стосовно здійснення контролю за справлянням планових платежів. У результаті до бюджету за окремими доходними джерелами не надійшло в першому півріччі майже 668 мільйонів гривень. Особо розбещена пестощами з боку уряду компанія «Нафтогаз України». НАК у першому півріччі так і не виконала доручення Президента України щодо погашення заборгованості за дивідендами, нарахованими на акції. А це ж не чиї інші, як державні кошти — усього 102 мільйони гривень дивідендів за підсумками діяльності у 2002 році. А взагалі, борг цієї компанії перед держбюджетом на 1 липня становив понад 4 мільярди 264 мільйони гривень.

      Отож не вельми шанобливо, швидше, як до випадкової знайомої, ставляться до «куховарки» ті, кому вона довірила свою душу й тіло. Зате господиня охоче списує борги тим, хто їй до вподоби, навіть ціною власних інтересів: Державне казначейство та головні розпорядники бюджетних коштів у першому півріччі не виконали видатки за захищеними статтями, такими як зарплата працівників бюджетних установ, придбання медикаментів, продуктів харчування. Але найбільш образливо для тих, хто дуже чекав коштів з Резервного фонду Кабміну, буде дізнатися, що окремі розпорядники взагалі не використовували виділені їм кошти. Серед таких — Міністерство культури, МВС, МЗС.

      Представник депутатської групи «Солідарність» Владислав Атрошенко вивчив, як витрачалися кошти резервного фонду Кабміну, щоб написати відповідний закон. За даними депутата, незважаючи на високий рівень техногенної та природної небезпеки в державі, що підтверджується зростаючою кількістю аварій, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій, за останні три роки зменшилася питома вага коштів, виділених з резервного фонду бюджету на ці заходи. За даними Рахункової палати, в 2002 році ці заходи були недофінансовані на загальну суму в 41 мільйон гривень. Натомість уряд використовував резервний фонд як додаткове джерело фінансування державних централізованих капітальних вкладень, кошти на які передбачалися в державному бюджеті. А законопроект пана Атрошенка щодо розподілу коштів резервного фонду, до речі, так і не було прийнято.

      «Непотрібні» кошти лежать законсервованими на рахунках Міністерства охорони здоров'я, наприклад. Це відомство використало в першому півріччі лише 7, 7 відсотка з виділених йому 5 мільйонів гривень на проведення невідкладних робіт з ліквідації аварійного стану корпусів лікарні «Охматдит». А про забезпечення заходів з державної програми «Онкологія» міністерські чиновники теж піклувалися мало: за наявності планових призначень у сумі 27, 3 мільйона гривень у першому півріччі МОЗ так і не розпочав проведення видатків, зазначається у звіті Рахункової палати. Правду кажучи, після ознайомлення з такою бюджетною «кулінарією» господиню, мабуть, і справді гріх не обманути, тому що схем, аби її надурити, хоч греблю гати. Як висловився один мій знайомий, якщо йому вдасться одна хитромудра оборудка, завдяки якій він, не порушуючи закону, наживеться за рахунок бюджету, то й взагалі втратить повагу до «цієї держави».