Православний десант,

На Вінниччині вкотре відкрився літній табір Православної військово-патріотичної парашутно-десантної школи. Школа діє вже шостий рік. Популярність цього унікального в Україні виховного патріотичного закладу розрослася далеко за межі області. У такий спосіб засновник та керівник школи настоятель храму Успіння Божої Матері УПЦ, що діє в смт Погребище, протоієрей Віктор Хоменко прагне виховати «свідоме, духовно сильне покоління».

Цього року, зважаючи на події на сході країни, частина інструкторів та вихованців школи виконує свій військовий обов’язок у зоні АТО. 

Школа співпрацює з 95-ю Житомирською аеромобільною бригадою, де проходять військову службу юні випускники. Наразі там, серед бійців, і четверо колишніх курсантів Православної військово-патріотичної парашутно-десантної школи захищають нашу державу від агресора.

А в літньому таборі протягом двох змін 200 юнаків віком від 10 до 16 років iз різних областей України навчаються військової справи та вивчають історію православ’я.

Спеціалізовану школу при церкві отець Віктор Хоменко створив зусиллями меценатів, котрі допомогли придбати намети, парашути, БРДМ та навіть літак.

До речі, у свій час військову службу в Збройних силах протоієрей пройшов десантником. Але про кількість своїх стрибків нікому не хвалиться.

Про необхідність підготовки молоді до проходження військової служби отець Віктор замислювався давно. Однак остаточно, що робити і як це має виглядати окреслилось усе на Святій Землі.

«Коли я був у Єрусалимі, побачив, як хлопці й дівчата служать в армії і захищають свою Батьківщину, — згадував отець Віктор. — І мені спало на думку організувати таку школу. Коли повернувся зі Святої Землі, їду дорогою, а переді мною авто з рекламою «Стрибки з парашутом». Я обганяю цю машину, «моргаю», щоб зупинилась. За кермом був один з інструкторів парашутного клубу iз Сутисок, що у Тиврівському районі. Ми з ним переговорили, і він погодився допомогти».

Благословення на створення парашутно-десантної школи для дітей отець Віктор їздив брати в архієпископа Тульчинського та Брацлавського Іонафана.

Стати учнем школи може кожен. Головна умова — ходити щонеділі до церкви, сповідатися та причащатися.

У вихідні й святкові дні священик служить у церкві, а в будні — тренує дітей. Спочатку — теорія разом з інструкторами з парашутно-десантного підрозділу Вінницького авіаційного клубу. А потім довгоочікувана для багатьох учнів практика — стрибки з парашутами, стрільба з бойової зброї, рукопашний бій. До своїх учнів отець Віктор звертається «бійці». Тренують бійців кращі військові та спортивні інструктори. Причому безкоштовно. Співробітники клубу задоволені — учні слухняні, не п’ють, не курять, не послуговуються нецензурними словами.

За цей час вишкіл у батюшки Віктора пройшло близько 50 вихованців віком 14-18 років. Стрибати учням дозволяється з 14 років, iз письмового дозволу батьків. Із 16 років діти відповідають за себе самостійно. Відвідують школу й дівчата.

Напередодні стрибків отець Віктор обов’язково сповідає учнів та причащає.

«Такої сповіді, як перед стрибками у цих дітей, я ніде не слухав і не відчував такої щирості, відколи став священиком», — радіє пастир.

Учні зізнаються, що після причастя страх зникає, з’являється більше сміливості.

«Коли людина з Богом, то немає такого великого хвилювання. Коли посповідався, тобі стає легше, і якщо ти з Богом — нічого не страшно», — поділилась 18-річна учениця школи Надія Гуменюк.

Із 14 років добре підготовлених дітей посвячують у десантники. І якщо раніше для багатьох учнів головною метою навчання у школі було бажання потрапити на службу в ту ж 95-ту аеромобільну бригаду, то з початку бойових дій на сході країни кожен, хто прийшов на православний вишкіл, відчуває ще глибшу і сильнішу мотивацію, ніж у мирний час.

На території авіаклубу зранку дітям у медпункті міряють пульс та тиск. Потім — молебень. Після відправи батюшка всіх мирує. Тільки потім розпочинається активна підготовка до стрибків — спочатку з 1,5-метрової висоти, згодом — 3-метрової. Дітей навчають майстерно витягувати шнур. Практичне навчання проходить 3-4 години. Потім їдуть на летовище. Там інструктори одягають на дітей парашути. Учні у літак сідають по 10 чоловік. Отець Віктор стрибає першим разом iз ними з висоти 900 метрів. У повітрі учні знаходяться 15 хвилин.

«Коли інструктор підштовхнув у спину... оцих 3 секунди і було дуже страшно, — ділиться враженнями Юрій Воловик після приземлення. — А коли вже купол відкрився — і настрій покращився. Ще руки-ноги трясуться, а так нормально».

Один стрибок у парашутно-десантному підрозділі Вінницького авіаційного клубу коштує 300 гривень. Для дітей парашутно-десантної школи — безкоштовно.

У самому таборі відпочинок триває 10 днів.